Методична розробка «Використання шкільного географічного майданчика під час проведення літньої польової практики з географії» стане корисною вчителям географії під час організації літньої практики з географії, яку ввело МОН України з 07.03.2001 року наказом «Про порядок проведення екскурсій і навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів» №1/9-97.

За основу організації літньої практики з географії взяті рекомендації, висвітлені в наказі про їх проведення. Але вчителі біології, географії внесли свої корективи з урахуванням наявної матеріальної бази.

Використання географічного майданчика допоможе організувати практичну спрямованість навчально-виховного процесу; розроблені екскурсії та практичні роботи носять краєзнавчий характер – направлені на вивчення, дослідження, моніторинг місцевих природно - територіальних комплексів.

Для вчителів географії, вихователів пришкільних оздоровчих таборів.

ПЛАН

1. Вступ.

2. Мета і завдання.

3. Форми роботи.

4. Тематика та структура комплексних екскурсій (5-8 клас).

5. Клас під відкритим небом.

6. Комплексна екскурсія з учнями 5-6 класів в долину річки Грузька.

7. Практична робота з теми «Винуватці забруднення повітря біля

приміщення школи».

8. Висновки.

9. Література.

10. Додатки.

ВСТУП

Україно! Доки жити буду, доти відкриватиму тебе!

В. Симоненко.

Ми живемо в складні часи, тому дуже важливо, щоб не зачерствіли дитячі душі й у них вічно горів вогонь любові до рідної землі й до знань. Географія – єдиний предмет у школі, який знайомить учнів з основами наук про Землю, природними умовами й ресурсами нашої планети, їх господарським використанням. Саме на уроках географії формуються погляди на навколишній світ, відповідне ставлення до нього. Класоводи початкових класів, вчителі біології, географії намагаються, щоб знання з географії в моїй школі не тільки «давалися та бралися» учнями, але й систематично ними опрацьовувалися. Тому велику увагу необхідно приділяти виконанню учнями практичних робіт, значна частина яких проводиться на шкільному географічному майданчику. Адже робота з учнями на шкільному географічному майданчику поглиблює, закріплює знання, сприяє розвитку в учнів логічного мислення, свідомого сприйняття та засвоєння матеріалу, дає змогу пов`язати навчальний матеріал з його практичним застосуванням. Апогеєм навчальної роботи в КЗ «Грузький НВК» є організація літньої практики з географії, яку ввело МОН України з 07.03.2001 року наказом «Про порядок проведення екскурсій і навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів» №1/9-97.

За основу організації літньої практики з географії брались рекомендації, висвітлені в наказі про їх проведення. Але вчителі біології, географії внесли свої корективи з урахуванням наявної матеріальної бази.

У зв`язку з тим, що в школі вже третій рік діє географічний майданчик, екскурсії та практичні роботи носять краєзнавчий характер – направлені на вивчення, дослідження, моніторинг місцевих природно - територіальних комплексів.

Мета і завдання

Літня практика з географії дає можливість в період літніх канікул закріпити учнями здобуті знання не з книг, Інтернету, а спостерігати самим землю і небо, річку з її берегами, озера, болото, ставок, тобто, щоб вони досліджували й пізнавали самі географічні об`єкти, а не запам’ятовували чужі спостереження чи побачене по телебаченню та в Інтернеті. Тому перед проведенням літньої практики ставляться такі завдання і вимоги :

- реалізувати практичну спрямованість навчально-виховного процесу

(згідно вимог Програми);

- за основу брати краєзнавчий підхід, патріотичне виховання;

- ефективно використовувати наявні на географічному майданчику обладнання та прилади;

- включати елементи пошуку, дослідництва, спостереження, формування етичних взаємовідносин з природою;

- формувати навички природо – охоронної поведінки, екологічної культури;

- дотримуватися принципу наступності і комплексності.

Форми роботи

Під час проведення літньої практики з урахуванням використання матеріальної бази шкільного географічного майданчика найдоцільнішим є використання групових форм роботи. Значною мірою це пояснюється тим, що вони є найбільш гнучкими, поєднуючи елементи фронтальної та індивідуальних форм роботи, але в той же час забезпечують перехід у нову якість навчання. Групова форма роботи дає можливість вчителю географії приділяти більше уваги консультуванню. Роботу в групах ( в більшості випадків) я поділяю на 5 основних етапів:

1.Організаційний момент. Учні складають іспит на доступ в довкілля. Перевіряється наявність обладнання (індивідуального, групового). Інструктаж з техніки безпеки.

2.Повідомлення мети, завдання (загальні і конкретно кожної групи).

3.Робота групи на об`єкті, його вивчення.

4.Доповідь старших групи про виконання завдання.

5.Узагальнення та відповідь вчителя на запитання, що виникли в процесі роботи.

На першому етапі формується група (найбільш оптимальною для нашої школи є склад з 3-4-х учнів), визначається лідер, відбувається знайомство із завданням та джерелами знань ( може використовуватись роздатковий методичний матеріал). Потім розподіл обов`язків в групах і - до роботи.

Щоб робота була ефективною, можна використати різні варіанти групової роботи:

- кооперативно – групову, під час якої різні групи учнів виконують різні частини спільного завдання. Завдяки цьому учні можуть швидше впоратися із завданнями, що стоять перед ними;

- диференційовано – групову, що ґрунтується на врахуванні здібностей і нахилів учнів, різних можливостей учнів у засвоєнні матеріалу (вікових, інтелектуальних, психологічних);

В практику роботи ми включаємо ту чи іншу форму роботи в залежності від складу групи. В цілому групова форма роботи є найбільш результативною в період проведення практичних комплексних екскурсій літньої практики з географії. Значну увагу під час проведення комплексних екскурсій приділяємо практичним методам і самостійній навчальній діяльності учнів групи.

С.Л. Рубінштейн писав, що процес ґрунтовного засвоєння знань аж ніяк не зводимо до пам`яті або міцності запам’ятовування, він включає сприйняття матеріалу, його усвідомлення, його запам’ятовування і те оволодіння ним, яке дає можливість вільно використовувати його в різних ситуаціях, по-різному оперуючи ним. Найефективніший шлях досягти засвоєння знань – широко використовувати практичні методи й самостійну роботу школярів.

Суть практичних методів полягає в тому, що вчитель географії ставить перед учнями завдання та організовує їх. Провідну роль відіграє саме діяльність учнів. А це можливо саме в період літнього відпочинку. При наявності відповідних умов і обладнання, а воно в школі є в повному обсязі.

Враховуючи, що кількість учнів нашої школи в класах від 4 до 10- найбільше, літня практика з географії проводиться у вигляді комплексних екскурсій. До участі в екскурсіях залучаються вчителі інших предметів. На користь екскурсії можна навести такі аргументи як ефект новизни, емоційний фон, що сприяє засвоєнню побаченого й почутого. Екскурсія має переваги психологічного характеру, адже дає можливість спілкуватися з дітьми в неформальній обстановці, ближче познайомитися з ними та виявити особливості пізнавальних інтересів окремих школярів. Переваги екскурсій в тому, що вони дають можливість ніби мимоволі здійснювати естетичне й екологічне виховання, зрештою, вони є широким полем діяльності для застосування сучасних освітніх технологій.

Учитель, який добре знає природу своєї місцевості, з урахуванням вимог «Програми з географії», завжди знайде, куди повести учнів, що їм показати, на що звернути увагу, а над чим попрацювати самостійно, а при наявності в школі географічного майданчика можна в тематику літньої практики включити ряд практично-пошукових завдань з використанням наявного на майданчику обладнання та закріпити практичні роботи, передбачені програмою з географії в тому чи іншому класі. Наведені нижче теми комплексних екскурсій, можливо, зможуть допомогти вчителям зорієнтуватись щодо тем і форм їх проведення під час літньої практики, а також виділити основні поняття, причино - наслідкові зв’язки, види практичних робіт над якими потрібно працювати.

Тематика поділяється за принципом наступності й зростання складності завдань навчальної практики від класу до класу.

5 клас – П`ятикласники школи здійснюють комплексну екскурсію в долину річки Грузька, де знайомляться з природним комплексом. Екскурсія пішохідна, протяжність 3 км. Передбачивши місця відпочинку, вчитель біології має можливість показати й закріпити такі поняття як «вологолюбиві, сонцелюбові рослини», «лікарські рослини нашого краю».

Під час екскурсії діти дізнаються про флору й фауну русла та берегів річки Грузька. Біля обладнаного з смачною холодною водою джерела обідають, діляться враженнями. Перевіряються вчителем практичні навички природоохоронної поведінки. На географічному майданчику закріплюються навички орієнтування на місцевості.

6 клас – Комплексна екскурсія із шестикласниками, до якої залучаються і учні старших класів в останні роки літньої практики включає в себе багато видів роботи, зокрема:

- складання маршруту екскурсії;

- вимірювання відносної висоти горба;

- опис водойми за планом;

- опис природного комплексу (однієї з балок);

- вивчення та опис яру;

- орієнтування на місцевості;

- закріплення навичок, отриманих під час виконання практичних робіт №1, 8, 13;

- продовження ведення календаря погоди;

7 клас – Екскурсія в долину річки Грузька спільно з вчителем біології.

Під час комплексної екскурсії в долину річки семикласники з залученням учнів старших класів визначають:

- живлення і режим річки;

- описують водоймище (ставок, що розміщений в південній частині с.Грузьке);

- болотисту частину – вершину ставка;

- вимірюють ширину долини, річки та ставка;

Під час комплексної екскурсії в лісове урочище «Гурівське» учні визначають :

- тип лісу, основну лісо - утворюючу породу та описують її;

- характеристика деревного ярусу;

- опис зміни лісу, що стався внаслідок діяльності людини;

- яке господарське застосування мають рослини лісу;

- збір гербарію;

- розробляють заходи необхідні для охорони урочища та його поновлення.

- робота на географічному майданчику. Орієнтування на місцевості, закріплення завдань практичних робіт № 10, 11, 12 з урахування аналізу кліматичних карт і діаграм Дніпропетровщини, опису річок Грузька, Інгулець, визначення основних видів забруднення навколишнього середовища ( повітря, ґрунту, рік, підземних вод).

8 клас - В цьому класі учні завершують вивчення фізичної географії. У них вже сформувались основні поняття загального землезнавства, вони орієнтуються в просторовій диференціації природи на землі й у межах України, області, району. Географічні знання, яких набули восьмикласники протягом 4 років склали в них певну систему. Восьмикласники вже вміють користуватися різноманітними джерелами знань.

Традиційно вже третій рік з учнями 8 класу в період літньої практики проводиться комплексна екскурсія з метою збору колекції місцевих гірських порід, вивчення ґрунту, характеристика відслонення.

Результати комплексних екскурсій опрацьовуються, узагальнюються і оформлюються для звіту про проведені екскурсії.

Значна увага приділяється роботі на географічному майданчику.

Клас під відкритим небом

У діючій програмі з географії для загальноосвітньої школи передбачена велика кількість практичних робіт, виконання яких, зокрема в 6 класі, практично неможливе. З власного досвіду я переконався, що географічний майданчик для школи необхідний. Переконав в цьому адміністрацію і колег. І вже три навчальні роки функціонує ще один клас-лабораторія під відкритим небом.

У створенні географічного майданчика допоміг альбом креслень « Саморобного навчального обладнання для практичних робіт по курсу географії в 5-8 класах», випущений Академією педагогічних наук РРФСР в 1962 році.

Креслення викладено в доступній зрозумілій формі. Більшість приладів було виготовлено в шкільній майстерні, ряд приладів допомогли виготовити батьки учнів, що працюють в мехмайстерні місцевого сільськогосподарського підприємства.

Розробники практичної роботи №1 для 6 класу (ТОВ «Інновація») вказали в третьому завданні назву приладу, за допомогою якого вимірюють хмарність (нефоскоп).

У вказаному мною вище альбомі креслень є і креслення та опис нефоскопічної сітки Міхельсона, за допомогою якої учні можуть без труднощів визначити ступінь хмарності по 10-бальній шкалі.

(Креслення нефоскопічної сітки Міхельсона див. в додатках).

Враховуючи, що на добре обладнаному географічному майданчику заняття проводяться більш цікаво, емоційно, ефективно, адміністрація школи вже третій рік поспіль в план роботи літньої практики з географії включає і тематику таких практичних занять.

Комплексні екскурсії і практичні заняття на географічному майданчику включені в план роботи пришкільного оздоровчого табору.

Перелік навчальних приладів, що виготовлені і встановлені на шкільному географічному майданчику

Примітка. Частина цих приладів є зйомними і використовуються при необхідності.

1.Циркуль землемірний.

Використовується для виміру віддалі на місцевості. Віддаль між кінцями ніжок циркуля – 1 метр..

На циркулі є відвіс і градусна шкала, яка дозволяє використовувати землемірний циркуль як ватерпас для виміру нахилу місцевості, а також для перевірки горизонтального положення площини.

2. Планшетки –дощечки.

Це звичайні шматки цупкого картону розміром

А-4. Використовуються при зніманні плану місцевості. Для зручності переноски до планшету кріпиться компас і лист паперу, на який і наноситься план місцевості.

3. Мензула з візирною лінійкою з азимутальним колом.

Це прилад, при допомозі якого на план місцевості наносяться кути. Мензула - це той самий планшет, на якому встановлюється візирна лінійка і азимутальне коло. (все це встановлюється на штатив).

4.Еккер хрестоподібний.

Використовується для нанесення на поверхню кутів 45⁰, 90⁰, 135^0,а також для знімання плану місцевості.

5. Еккер географічний.

Складається з квадратної площини, на якій розміщено 8 стержнів (по основних і проміжних сторонах горизонту). З них – 4 великі, розміщені по сторонах горизонту, і 4 – малі, що розміщуються по проміжних сторонах горизонту.

Еккер встановлюється на штатив. Використовується для розбивки плану місцевості, побудови на місцевості прямокутників, квадратів, нанесення меридіани і паралелі, розмітки румбів, установки показників флюгера.

6. Астролябія.

Кутомірний прилад, при допомозі якого вимірюються кути в горизонтальній площині між двома напрямами на місцевості.

Головною частиною астролябії є лімб ( азимутальне коло), розділений на 360⁰. В центрі лімба на вісі вільно прикріплена візирна лінійка (алідада)

7. Коло азимутальне з компасом.

Прилад являє собою коло (лімб) з візирною лінійкою (алідадою). Азимутальне коло встановлюється на штатив і використовується для визначення магнітного азимуту вказаного предмета.

8. Ватерпас.

Прилад для перевірки горизонтального положення ліній на площині. Використовується при нівелюванні місцевості. Може замінити рівень при установці мензули, астролябії.

9. Рівень.

Прилад для перевірки горизонтального положення ліній чи площини (може замінити ватерпас).

10.Екліметр.

Використовують для виміру кутів у вертикальній площині. За допомогою екліметра можна виміряти висоту Сонця, місяця та інших небесних світил над горизонтом і визначити географічну широту даної точки. Можна за допомогою екліметра визначити висоту стовпа, дерева (способом тангенса кута) та ширини річки, яру, долини, річки (способом прямокутного рівнобедреного трикутника).

11.Нівелір.

Прилад для визначення відносної висоти певних географічних об’єктів земної поверхні відносно інших.

12.Ящик з піском.

Використовується для моделювання форм земної поверхні.

13.Гірка розбірна.

Використовується при вивченні …горизонталі.

14. Курвіметр.

Прилад для визначення віддалі на картах.

15. Метеорологічна будка.

Виконує функцію захисту метеорологічних приладів від Сонця, опадів та механічних пошкоджень. Встановлюється на висоті 200 мм (2 метри). До метеобудки прикріплюється драбинка (підставка), по якій учні піднімаються, щоб зняти показники приладів.

16. Флюгер з вітровиміром (флюгер Вильда).

Прилад, що служить для визначення направлення сили вітру. Флюгер встановлюється на певній висоті (вище дерев).

17. Дощомір (шкільний) системи Третякова. Прилад використовують для визначення кількості випадаючих рідких опадів.

Опадомірне відро встановлюється на висоті 200 мм ( 2 метри).

18. Прилади для визначення висоти і щільності снігового покриву

(снігомірна лінійка, циліндр з бляхи 100 см²).

19. Гномон.

Прилад, за допомогою якого визначають сторони горизонту, використовуючи тінь від гномона.

Заміряючи зранку і до вечора довжину тіні через кожну годину. За найкоротшою тінню можна провести місцевий меридіан. Напрям тіні буде вказувати північну сторону горизонту.

20. Сонячний годинник (горизонтальний).

Циферблат сонячного годинника встановлюється цифрою 12 на північ (слід мати на увазі, що сонячний годинник показує дійсний сонячний день (не декретний).

21. Барометр, гігрометр.

Прилади для вимірювання атмосферного тиску та відносної вологості повітря.

22. Показник Полярної Зірки.

Прилад використовується для швидкого визначення Полярної Зірки. Являє собою жорстко встановлену на штативі трубку, у верхній частині якої приварені перехресно тонкі проволочки. Полярна Зірка повинна знаходитись в перехресті.

23. Колекція мінералів, гірських порід, корисних копалин.

24. В стадії виготовлення знаходяться:

- скафіс (прилад для визначення висоти Сонця над горизонтом);

- нефоскоп (прилад для визначення напряму швидкості руху хмар та ступінь хмарності.)

Комплексна екскурсія

з учнями 5-6 класу в долину річки Грузька

Вчителі – Педюра Г.Т. (вчитель географії),

Пишна Н.Б. (вчитель біології)

Мета:

- розкрити поняття – долина річки;

- формувати знання про довкілля людини, його компоненти і взаємозв’язок об’єктів природи як основи її цілісності;

- уміння здійснювати спостереження, досліджувати, вимірювати, фіксувати отримані результати;

Розвивати:

-почуття причетності та відповідальності за збереження природи, творчі здібності учнів;

Сприяти:

-осмисленню учнями єдності і вразливості природних об’єктів, їх залежність від дій людини.

Виховувати:

-пізнавальний інтерес до вивчення природи, любов до природи рідного краю.

Актуальність даної екскурсії:

Враховуючи той факт, що територія Криворіжжя в цілому і Грузької сільської ради, зокрема до 80% розорано, степові ділянки вціліли в основному на схилах долин рік, балок. Ці природні комплекси є локальними і основними екокоридорами, а тому становлять особливу цінність для охорони навколишнього середовища Криворіжжя і тому підлягають охороні.

Проблемні питання, над якими працювали учні:

- використання долини і прилеглих балок;

-порушення природоохоронних норм законодавства;

-нераціональна господарська діяльність людини та її результат;

Етапи роботи:

Організаційний, підготовчий, дослідницький, підсумковий. Підсумковий етап це перш за все узагальнення та презентація екскурсії перед учнями, виготовлення практико – орієнтованого посібника «Лікарські скарби долини Грузька», створення та демонстрація відеофільму (членами краєзнавчого гуртка «Горизонт»), «Про що мовчить долина річки», виготовлення та розповсюдження листівок – звернень до місцевого населення.

«Збережімо долину» - висвітлення в районній газеті «Сільське Криворіжжя» про результати екскурсії (члени краєзнавчого гуртка).

Теоретичні відомості.

Протяжність балки 25 км. В низині балки протікає однойменна річка Грузька, що бере початок з маленького джерела с.Новоаннівка Лозуватської сільської ради. Протікаючи по території сіл Базарове, Грузьке, Новолозуватка, Грузька-Григорівка, впадає в р. Інгулець, є його правою притокою. Живлення річки мішане (джерелами дощовими водами та талим снігом). Влітку пересихає, адже в її долині створено більше 10 ставків, що значно змінили за останні 30 років її водний режим. В районі сіл Базарово, Грузьке, Новолозуватка на крутих берегах виявлено виходи магматичних порід (гранітів), які мають вигляд великих кам’яних брил, що виступають на поверхню.

Результати дослідження

В результаті дослідження долини річки Грузька між селами Грузьке та Новолозуватка учні виявили три природні комплекси характерні для степової зони.

Перша група досліджувала природний комплекс – плесо степової річки Грузька. Флора річки представлена типовими видами водних вологолюбивих рослин: ряска, очерет звичайний, рогіз вузьколистий, осока гостра.

В прибережно водній смузі мешкає багато птахів, в тому числі крижень, ворона сіра, лелека сірий, одуд, соловей східний, сорокапуд. Виявлено гніздо черепахи болотяної

Друга група досліджувала – різнотравно-ковиловий степ схилів балки. Ґрунти на схилах балки - чорноземи звичайні на лесових породах. Малопотужні тому, що гумусовий шар змивається дощовими та сніговими талими водами. Основу травостою становлять щільно-дернисті злаки – типчак, ковила, келерія струнка. Можна зустріти тимофіївку степову, лисохвіст лучний, стоколос прибережний, пирій. Юні натуралісти знайшли на схилах синьо-голубі квіти вероніки степової, суцвіття дзвоників сибірських.

Знайшли і берізку польову, блекоту чорну коров`як, татарник, а осоту в значній кількості. Значну кількість трав, що знайшли на схилі долини річки юні краєзнавці – дослідники виявились і лікарськими. Зокрема це кульбаба лікарська, щавель кучерявий, цикорій дикий, нетреба звичайна, лопух, подорожник, ромашка лікарська. По схилах в районі дослідження другою групою було виявлено значну кількість чагарників де ростуть – карагана дерев`яниста, (жовта акація) мигдаль степовий, вишня степова, терен дикий степовий. Поважний нарядний вигляд мають окремі оази кущів гльоду дикого. Зустрічаються цілі чагарникові зарослі, що складаютья з терену, кизильника чорноплідного, крушини ламкої, полону татарського та дикої троянди шипшини.

На схилах балки виявлено степового тхора, із птахів тут мешкають жайворонок, канюк, звичайний, горобці, граки.

У хащах непроглядних трав живуть безхребетні серед яких домінуючою групою є комахи. З плазунів, слава богу, не виявили нікого. Але в даних краях можна зустріти вужа, гадюку.

Третя пошукова група досліджувала розорані схили, балки, що використовуються місцевими сільськогосподарськими підприємствами для вирощування зернових та технічних сільськогосподарських культур. Виявлено, що орендатори земель не дотримуються чинного законодавства по вимогах прибережної водоохоронної зони. Сільськогосподарські угіддя підступали до русла річки на віддалі 100-150 метрів, що є порушенням, в той час законодавством передбачено 200-400 метрів з обов’язковою лісозахисною смугою. Як результат під час водотоку значна частина верхнього родючого шару змивається. Також незахищеність і близькість до русла річки спричиняє ерозію схилів долини - утворення ярів. Учнями було виявлено два невеликі ярки, які можуть перетворитись в глибокі потужні яри через декілька десятиліть, якщо не провести відповідні профілактичні дії.

В результаті узагальнення дослідження пошукових груп згідно тематики комплексної екскурсії в долину річки установлено:

Як використовується балка річки Грузька?

- випас великої рогатої худоби, кіз, овець;

- збір сіна для худоби;

- використання очерету для покрівлі господарських споруд;

- збір лікарських рослин;

- використання води з копанок для поливу присадибних ділянок;

- активних відпочинок;

Проблеми долини річки очима учнів:

1. Випалювання сухої трави;

2. перетворення балки місцевими жителями на сміттєзвалище.

Практична робота з теми:

«Винуватці забруднення повітря біля приміщення школи».

Мета: З`ясувати джерела забруднення повітря біля школи

Місце проведення: Шкільна географічна площадка.

Обладнання: Секундомір, блокнот

Теоретичні відомості: При вивченні теми «Біосфера», «Географічна оболонка», «Людина і географічна оболонка» (6 клас) значна увага приділялась впливу господарської діяльності людини на забруднення повітря. Перед проведенням даної практичної роботи я інформую учнів про значення повітря для життя. Все живе дихає киснем. Всі транспортні засоби та потужні промислові підприємства теж потребують (забирають) кисень. Виділяючи при цьому в атмосферу вуглекислий газ, чадний газ, свинець та інші важкі метали (спільно з учнями згадуємо, які важкі метали вони пам’ятають). Нагадую учням, що ми бачимо під`їжджаючи до м. Кривий Ріг (димову завісу) та 200 метрові труби, які розсіюють в атмосферу в радіусі 200 км важкі метали та чадний газ.

Повідомляю учням, що на думку спеціалістів, один з головних забруднювачів повітря – автомобіль.

За рік двигун автомобіля споживає кисню в 45 разів більше ніж людина. Крім того він викидає в повітря цілий букет отруйних речовин (до 200 різних сполук). За рік автомобіль викидає в повітря до 800 кг отруйних сполук, з них 1 кг свинцю.

Хід проведення практичної роботи: Учні розміщуються за партами на географічній площадці. Склад учнів - 6 клас, 4 учні. Два учні працюють з літературою – збір інформації про джерела забруднення повітря та заходи по зменшенню забруднення. Інші два – рахують автомобілі, що проїздять дорогою, що проходить поблизу географічної площадки (25м). Тривалість практичної роботи 1 година.

Результати спостереження: протягом 1 години проїхало по дорозі 15 автомобілів. Із них 10 вантажних і 5 легкових. Якщо врахувати , що 15 автомобілів * 100 м = 1500 м – такий шлях пройшли автомобілі, вони спалили 1,5 літра бензину.

При спалюванні 1 літру бензину в повітря потрапляє 0,4 гр свинцю. За 1 годину відповідно потрапило -0,6 гр, а за 10 годин – 6гр, за місяць -18гр, за рік – 180-200гр згубного для організму важкого металу – свинцю. Це в невеличкому населеному пункті з населенням 500 жителів, а якщо взяти великі автодороги де за 1 хвилину проходить не менше 10 автомобілів, який там вміст в ґрунті важких металів?! Без шкоди для здоров`я людини сіяти поблизу автодоріг зернові чи технічні культури, садити городину, косити сіно чи пасти худобу, на узбіччі збирати фрукти? Учні однозначно акцентують увагу на те, що це згубно для здоров`я людини тому, що грунт поблизу доріг на віддалі до 100 метрів має багато свинцю та інших важких металів, а рослини відповідно разом з мікроелементами вбирають і важкі метали. Так в листі картоплі, що росте поблизу автодороги, було виявлено у 60 разів більше свинцю чим у картоплі, що знаходилась на цьому ж полі на віддалі 200 метрів.

Які заходи слід застосовувати, щоб скоротити забруднення повітря (за версією учнів 6 класу):

1.На промислових підприємствах установлювати більш ефективні пило газоуловлювачі.

2.Посилити віками випробуваний метод очищення повітря – озеленення навколишньої території та збереження наявних лісонасаджень, які нещадно знищуються.

3.Застосування альтернативних видів палива та створення ефективних доступних для масового використання електромобілів.

4.Посилення контролю за вмістом вихлопних газів автомобілів

5.З метою скорочення забруднення атмосферного повітря біля приміщення школи заборонити рух вантажних автомобілів по вул. Молодіжній від провулку Поштового до провулку Українського.

ВИСНОВОК

Учнів варто вчити, щоб вони здобували знання не з книг, Інтернету, а спостерігали самі, досліджували, пізнавали, аналізували, робили висновки, а не пам’ятали і повторювали чужі спостереження, висновки і т.п.

З 2001 року вчителі географії мають для цього час (можливість), використавши літню практику з географії. В КЗ «Грузький НВК» таку можливість використовують в повному обсязі і це дає позитивні результати.

Учні осмислили основні поняття загального землезнавства, географічних закономірностей, вплив кліматотворних чинників на формування клімату, привели набуті знання в певну систему і в цьому їм допомогли знання, закріплені практичними навичками під час занять на шкільному географічному майданчику та літньої польової практики з географії.

Учні-випускники на запитання: «Які труднощі чи переваги вони мали під час подальшого вивчення географії?» на труднощі не скаржились, але позитивно відзивались про вміння та отримані навички отримані під час виконання практичних робіт, занять в краєзнавчому гуртку та комплексних екскурсій під час літньої практики з географії, біології, природознавства.

Систематичне проведення практичних робіт на географічному майданчику, літньої практики з географії дало можливість успішно виконувати учням завдання практичного характеру під час державної підсумкової атестації. З вище зазначеного можна зробити загальний висновок, що літня практика в формі проведення комплексних краєзнавчих екскурсій з використанням шкільних географічних майданчиків є одним з ефективних засобів формування принципів здорового способу життя, кругозору, закріплення знань з географії згідно вимог Державного стандарту базової освіти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Навчальна програма з географії загальноосвітніх навчальних закладів.

2. Зеленська Л.І. «Рідний край» Дніпропетровськ, Дніпрокнига 2001 рік.

3. Наказ МОН України № 1/9-97 «Про порядок проведення екскурсій і навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів» від 07.03.2001 року.

4. Ільченко В.Р. «Природознавство» 5 клас, Полтава, «Довкілля К» 2005 рік

5. Науково-методичний журнал «Географія» №10, травень 2004 року, стор 16-18 «Літня практика з географії».

6. Черніхова Е.Я. «Навчальні екскурсії з географії» Москва, Освіта 1980 рік.

7. Краєзнавство. Географія. Туризм (журнал) №8 від 2011 року «Алгоритм туристсько-краєзнавчого походу (стор. 16-20).

8. Науково-методичний журнал «Географія» № 18 від вересня 2004 року «Характеристика паливних рудних і нерудних корисних копалин України» 8 клас (стор. 14-18).

9. Краєзнавство. Географія. Туризм (журнал) №11 від березня 2008 року «Методика ґрунтових досліджень» (стор. 16-19).

10. А.М.Колокольніков Саморобне навчальне обладнання для практичних робіт по курсу географії 5-8 класів. Академія педагогічних наук РРФСР. Москва, 1962р.

Філія "Грузький навчально-виховний комплекс" опорного комунального навчального закладу "Софіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів"

«ВИКОРИСТАННЯ ШКІЛЬНОГО ГЕОГРАФІЧНОГО МАЙДАНЧИКА ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ЛІТНЬОЇ ПОЛЬОВОЇ ПРАКТИКИ»