Відділ освіти Криворізької РДА

Комунальний заклад «Грузький навчально-виховний комплекс (загальноосвітня середня школа І-ІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад)" Криворізької районної ради Дніпропетровської області

ЗВІТ

ПРО РОБОТУ НАД ПРОЕКТОМ
«ЦІКАВЕ ДОЗВІЛЛЯ – ЧИСТЕ ДОВКІЛЛЯ»

ЗМІСТ

ВСТУП………………..……………………………………………………………3

Актуальність теми проекту……………………………………………………….4

Цілі та завдання проекту………………….………………………………………5

Очікувані результати……………………………….…………………………......6

Шляхи реалізації завдань проекту………………….……………………………7

Переробка паперу……………………..…………………………………………..8

Переробка скла……….…………………………………...……………………..12

Переробка пластмас та зношених шин…………………..…………………….15

Родина Деркачів – справжні майстри………………………..……………........19

Старі підвіконня – нові бордюри……………………………………………….22

Парники з віконних рам…………………………………………….………...…25

Підсумки………………………………………………………………...…….….26

ВСТУП

Екологічна криза, що виникла через непродумане господарювання людини, змушує змінити своє ставлення до довкілля. Охорона природи, раціональне використання людиною її багатства – важлива загальнодержавна справа. Охорона природи - обов’язок кожної людини. Успіх у цій справі залежить  перш за все від усвідомлення важливості цього завдання, від переконаності, вміння і звички постійно, на кожному кроці оберігати рідну природу, лікувати ті рани, які вже їй нанесено і не допускати нових.

Актуальність теми проекту

Проблема забруднення навколишнього середовища в Україні набирає загрозливих масштабів. Внаслідок низької екологічної культури населення ми постійно бачимо засмічені парки, вулиці міст і сіл, ліси та водойми. Через відсутність системи роздільного збору відходів (яка вже діє практично у всіх цивілізованих державах), на сміттєзвалищах нашої країни накопичується величезна кількість токсичних відходів, які отруюють повітря, яким ми дихаємо, ґрунти, на яких вирощуються зернові культури, овочі і фрукти, та підземні води, які потрапляють у водогони наших сіл і міст. Це становить велику загрозу здоров’ю українського народу. Все це відбувається через низьку екологічну свідомість, а також брак знань про проблеми навколишнього середовища.

Цілі та завдання проекту:

Ø Підвищити рівень екологічної свідомості серед школярів

Ø Ознайомити їх із роздільним збором відходів

Ø привернути увагу громадськості до екологічних проблем (через поширення інформації серед мешканців сіл Грузьке, Тернівка, Новолозуватка та Анастасівка)

Ø усвідомлення учнями функцій природи в житті людини та її самоцінності;

Ø виховувати почуття особистої причетності до збереження природних багатств, відповідальність за них;

Ø здатність особистості гармонійно співіснувати з природою; поводитися компетентно, екологічно безпечно;

Ø критична оцінка споживацько-утилітарного ставлення до природи.

Ø покращити екологічну ситуацію у балках на території Грузької сільської ради

Ø створення передумов для впровадження системи сортування сміття  у масштабах сільської ради

Очікувані результати:

v активна участь у практичних природоохоронних заходах;

v ціннісне ставлення до природи; 

v підвищення рівня екологічної свідомості;

v  відповідальне ставлення до природних ресурсів і багатств;

v ощадливе використання енергоносіїв;

v навички безпечної поведінки в природі та життєдіяльності в умовах екологічної кризи;

v потреба в оздоровленні довкілля та участь у природоохоронній діяльності;

v   плавний перехід мешканців до роздільного збору твердих побутових відходів;

v   покращення екологічного стану балок Грузької сільської ради;

v  покращення стану довкілля;

v  наближення до впровадження концепції сталого розвитку;

v   в перспективі економічна вигода для регіону;

v  створення умов для розвитку галузей, що працюють на основі вторинної сировини. 

Учасники міні-проекту:

     учні, батьки, вчителі, жителі села.

 Термін реалізації: 1 рік

Реалізація мети і завдань міні-проекту відбувалась через такі заходи:

Кардинальне вирішення проблеми сміття – вторинна переробка відходів. Головна ідея вторинної переробки – відходи одного виробництва можуть стати сировиною для іншого.

Прийнявши рішення працювати над проектом, до роботи підключився весь педагогічний колектив, батьки, односельці.

Протягом року ми шукали шляхи, як можна отримати користь від сміття, відходів та непридатних речей.

Переробка паперу

Папір виготовляють з деревини. Для того, щоб виготовити 1 тонну паперу, потрібно майже 17 дерев. Цього паперу вистачає на двох-чотирьох мешканців. А поки замість зрубаного дерева виросте нове, мине 25-30 років.

Тому ми оголосили у школі збір макулатури. Адже у кожного вдома є старі газети, журнали, зошити. Під керівництвом класних керівників та шкільного бібліотекаря Пишної Н.Б. ми здали до пункту прийому вторинної сировини 520 кг макулатури.

На виручені від здачі макулатури кошти ми придбали самоклейний папір та відреставрували два старі столи в читальному залі шкільної бібліотеки.  

Тепер дозвілля наших школярів стало ще цікавішим, тому що завдяки креативності і творчості наших вчителів старі столи перетворилися на сучасні ігрові поля для ігор «Що? Де? Коли?» та «Літературний лабіринт».

Деякі зошити та старі журнали з глянцевими сторінками ми залишили, а на заняттях гуртка «Мистецтво орігамі»  під керівництвом вчителя трудового навчання Щербакова О.Ю. навчилися виготовляти чудові паперові скульптури, які тепер прикрашають різні куточки нашої рідної школи.

Переробка скла

Скло одержують, сплавляючи суміш з річкового піску, соди і вапна. Використання однієї тонни склобою заміняє майже півтори  тонни первинної сировини. Але переплавляння скла все одно потребує чимало енергії. Тому ми шукали шляхи, як можна використовувати скляну тару повторно, адже це набагато вигідніше.

Відповідь ми знайшли на заняттях гуртка «Декупаж». Тут під керівництвом Коваль І.А. дітлахи вчаться не тільки виявляти екологічну відповідальність, ощадливість, цивілізованість, а й створювати справжні шедеври мистецтва.

Розпочалося все з декупажу скляних пляшок. В кожному будинку знайдуться використані пляшки з-під вина, банки з-під соку або кави. Найчастіше їх викидають, але ж можна спробувати перетворити непотрібну річ в оригінальну вазу, яка стане достойною прикрасою інтер’єру. Тим більше, що авторські роботи завжди цінуються! 

А для роботи потрібно зовсім небагато: клей ПВА, щіточки, яєчна шкаралупа, серветки, фарби, лак, трішки фантазії і велике бажання!

А бажання давати нове життя старим речам було дуже великим!

І тому в хід пішли й старі тарілки, які пилилися у комірчинах, банки від кави, кухонні дощечки.

На 8 березня всі жінки нашої школи отримали від учнів 9 класу подарунки, виготовлені власноруч – кухонні дощечки, декоровані у техніці декупаж.

Ця робота настільки захопила гуртківчан, що деякі з них продовжили тематику повторного використання сляних пляшок у своїх родинах під час літніх канікул.

Так, Пишна Ярослава разом з мамою декорували пляшку  паперовими рушниками під імітацію шкіряного гаманця.

А ще для оздоблення кухні вони виготовили пляшки-насипушки, використовуючи для цього прозорі пляшки й банки  різної форми та різні за кольорами крупи. Робота не складна, але дуже цікава!

Переробка пластмас та зношених шин

Якщо озирнутися  довкола, то можна переконатися, що  величезна кількість речей, що оточують нас у побуті, в школі виготовлено з пластмаси або з використанням пластикових деталей! Популярність пластмас пояснюється багатьма цінними якостями:

вони легкі, досить міцні, їх виготовлення обходиться не так вже й дорого, а найголовніше - можна виготовити пластмасу з  бажаними властивостями!

Саме тому пластмаси стають все популярнішими. У світі виробляється 130 млн. тонн пластмас на рік. Їх нараховують близько 150 видів. Для одержання певних властивостей до їх складу вводять до 20 різних добавок, більшість з яких є отруйними (токсичними).

Пластмаси й інші синтетичні матеріали складають 18-30% обсягу твердих побутових відходів у розвинутих країнах. Середня європейська сім'я з чотирьох осіб викидає за рік близько 40 кг пластиків. Близько 20-25 % обсягу сміття міських жителів складають пластикові пляшки.

Пластмаси шкідливі для природи. Вони надто довго розкладаються у природі - кілька сотень років.

Вони перешкоджають газообміну  у ґрунті та воді. Вони можуть спричинити загибель тварин, якщо ті їх ковтнуть.

Пластмаси виділяють надзвичайно отруйні речовини під час горіння.

Технології переробки пластмас дозволяють одержати з цих відходів чимало різних і корисних речей.

Найпростіше - просто переплавити пластмаси і виготовити нові пластикові речі: поліетиленову плівку чи стійку до біодеградації "синтетичну деревину", яка має практично невичерпні можливості як матеріал для огорож та інших споруд просто неба.

У Англії з суміші відходів пластиків отримують дешевий високооктановий бензин.

В Японії з пластикових пляшок виробляють офісне обладнання, меблі, одяг, взуття. Переробляють навіть телефонні картки, відео- та фотоплівку, виготовляючи килимові покриття, робочий одяг, ковдри.

У Томську (Росія) створена технологія переробки побутових і промислових пластикових відходів (поліетиленової плівки, пляшок, використаних фломастерів тощо) на високоефективний нафтопоглинаючий матеріал (сорбент) багаторазового (до 20 разів!) використання. Один грам цього волокна здатен увібрати до 18 грамів нафти. А після того, як волокно відслужить, його можна укладати у дорожне покриття разом з асфальтом.

Іншим важливим напрямом вирішення проблеми пластикових відходів є надання їм властивостей, що підвищують їх здатність швидко і самостійно розкладатись у природі. Поки такі матеріали залишаються дорогими, їх намагаються поєднувати з тими, що таких властивостей не мають.

В Україні існує чимало підприємств, що переробляють поліетиленову плівку, інші пластмаси.

Наприклад, товариство "Промекополімер" (м.Харків).  Акціонерне товариство "Промзв'язок" (м.Харків), переробляючи пластикові відходи, виробляє труби, плівку.

Чимало таких підприємств є і в Кривому Розі. Біля кожного пункту збору сміття стоїть контейнер для пластикових пляшок, які потім ідуть на переробку. Та, на жаль, у сільській місцевості, віддаленій від міста, цій проблемі приділяється мало уваги. Сміття вивозиться у балки, створюються стихійні сміттєзвалища, які потім підпалюються, й величезна кількість отруйних речовин потрапляє у повітря!

Під час екскурсій в природу в одній із балок села Грузького ми знайшли звалище пластикових пляшок і вирішили провести акцію «Нове життя – пластиковій пляшці!»

Кожен клас отримав завдання – виготовити поробки з пластикових пляшок для оформлення куточку відпочинку на шкільному подвір’ї.

Робота закипіла, в хід пішли не лише пластикові пляшки, а й старі шини, які роками зберігалися у гаражах власників автомобілів,  старі каструлі, миски.

Прикрасою подвір’я стала  велика ромашка із пластикових пляшок, яку ми «посадили» навпроти центрального входу. Тепер навіть в період посушливого літа вона буде «цвісти», не потребуючи ніякого поливу.

Батьки підтримали нашу пропозицію та із задоволенням допомагали дітям створювати поробки та композиції, які прикрасили шкільне подвір’я.

Родина Деркачів – справжні майстри

           В мальовничому криворізькому селі Новолозуватка Грузької сільської ради живе молода талановита сім’я  Деркачів. Саме ця сім’я завжди бере активну участь у всіх акціях, конкурсах і проектах, що проводяться в нашій школі.

Олег Анатолійович – майстер по дереву і металу – він виготовляє дерев’яні скриньки та займається різьбою по дереву, живописом. В класі, де навчається його син Семен, - металічна підставка для квітів у вигляді нотного стану,  оригінальна підставка із дерева у стилі «кантрі».

Олена Володимирівна – справжня рукодільниця. Вона уміло поєднує в собі і жіночність, і господарювання, і той творчий початок, який змінює світ.

Олена Володимирівна лише декілька років працює з бісером. А скільки шедеврів вже зробила! Це – різні види квітів, дерев, кущів, тварин. Все зроблено з любов’ю, творчістю та прагненням до все більшої досконалості!

Майстриня постійно проводить майстер-класи для всіх бажаючих під час літнього оздоровлення, на очах у присутніх в її руках «оживають» бджілки та метелики з бісеру, «ростуть» дерева, «розквітають» квіти.

Родина Деркачів – переможець шкільного конкурсу-захисту міні-проектів «Сад моєї мрії».

Роботи сім’ї  Деркачів добре знають не тільки на території Грузької сільської ради, а й в районі. Вони неодноразово брали участь у  виставках майстрів, у Сорочинському ярмарку.

Ми горді тим, що у нас проживають такі талановиті люди!

Старі підвіконня – нові бордюри

Минулого  року, створюючи куточок відпочинку біля нашої школи, всі елементи ландшафтного дизайну ми з’єднали між собою садовими доріжками, які посипали піском та прикрасили їхні межі невеликими камінцями.

Дітлахам дуже сподобалося відпочивати на новому майданчику, і щоперерви вони залюбки бігали по доріжках-лабіринтах. Та згодом камінчики швидко «вросли» в землю, притопталися, доріжки зрівнялися з клумбами і почали втрачати естетичний вигляд.

Але в нашій школі сталася визначна подія – ми стали учасниками міні-проекту Грузької сільської громади «Впровадження технологій ефективного енергоспоживання в навчально-виховних закладах  шляхом встановлення металопластикових вікон в НВО «Грузька неповна сш–дз» в рамках спільного проекту Європейського Союзу та Програми розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду».

Старі вікна – демонтовані, а натомість – стоять сучасні металопластикові.

За пропозицією вчителя географії Г.Т. Педюри ми вирішили використати старі підвіконня замість бордюр на доріжки.

Під керівництвом вчителя трудового навчання О.Ю. Щербакова робота закипіла!

Після реконструкції доріжок постало питання їхнього покриття.

І тут на допомогу вкотре прийшла пластикова пляшка! А точніше – кришки від пластикових пляшок. В школі немає жодного учня, учителя або працівника, який би не збирав кришечки від пляшок.

А коли односельці побачили, що у нас вийшло з цієї задумки, то збирання кришечок стало справою всіх жителів чотирьох сіл, що розташовані на території нашої сільської ради.   

Спочатку їх приносили по 10-20 штук, а потім – десятками, сотнями, цілими пакетами!

Парники з віконних рам

Старі дерев’яні рами ми вирішили також використати. Ідею подала вчителька початкових класів Л.О. Ханюк. Ми побудували з них невеликі парники, які тепер використовуємо для вирощування розсади однорічних квітучих рослин та вкорінення живців самшиту. 

Парники ми влаштували таким чином, щоб уклін був на південну сторону. Так рослини отримують максимальну кількість сонячного світла.

Обігрів парників відбувається за рахунок сонця і тепла, що виділяється при окисненні біопалива. В якості біопалива ми використовували опале листя та перегній, закладені на дно парника.

Підсумки

Працюючи над проектом, кожен з учасників відчув почуття особистої причетності до збереження природних багатств, відповідальність за них. Учні усвідомили, що кожен з нас може сприяти вирішенню проблеми, або, навпаки,  примножувати гори сміття.

Найперше правило -  викидати сміття лише у спеціально відведених місцях.   За результатами анкетування 30% (перед початком роботи над проектом – 7%) родин учнів нашої школи почали сортувати сміття за такою схемою:

склотара (окремо кольорове та прозоре скло)

інше скло

газетний папір і картон

бляшанки з-під напоїв

пластикові пляшки та різні пластикові упаковки

металолом (відходи металів)

шкідливі і небезпечні відходи.

Вирішення проблеми побутових відходів полягає у зменшенні його кількості, повторному використанні побутових речей.

Навчившись у школі повторно використовувати папір, пластик, скляні пляшки, старі автомобільні шини, посуд, не придатний до користування, вдома разом з батьками учні почали шукати шляхи повторного використання й інших предметів побутового ужитку.         Виявляється, що з відпрацювавшого унітазу можна створити міні-клумбу,  зі старого тазу – невеличку водойму, а стара шуба ще довго може послужити у якості подушечок на стільцях (фото з архіву родини Пишної Ярослави).

Родина Щербини Аліни запропонувала шити зі старого одягу іграшки для дошкільного закладу, а родина Штилюк Валерії стала найактивнішим учасником акції «Подаруй іграшку дитячому садку», під час якої учні школи добровільно  віддають у дошкільний заклад ігри та іграшки, якими вони вже не граються.

Найактивніші учасники проекту стали волонтерами, які проводять роз’яснювальну роботу про необхідність роздільного сортування сміття серед жителів села під час акції «Турбота» (Лаврова Анастасія, учениця 9 класу, Штилюк Валерія, учениця 5 класу).

Відвідуючи своїх підшефних у дошкільному закладі, волонтери разом з дошкільнятами виготовляють поробки, підставки для олівців з пластикових пляшок та банок з-під кави.

           Під час літнього оздоровлення волонтери провели  акцію «Збережіть балки!», під час якої вони  проводили роз’яснювальну роботу серед населення села Грузьке про необхідність збереження видового складу наших балок, а також розклеювали листівки зі зверненням до односельців.

           Під час акції «Натисни на сміття» учні разом з батьками переглянули, що зберігається вдома у комірчині, на антресолях, у чемоданах; дістали речі, які давно там зберігаються і просто займають місце, організували обмін речей, а частину – роздали безкоштовно.

Таким чином, працюючи над проектом, підвищився рівень екологічної свідомості серед школярів, учні навчилися критично оцінювати споживацько-утилітарного ставлення до природи, створено передумови для впровадження системи сортування сміття  у масштабах сільської ради.