У наш час, коли вчительство й науково-педагогічна громадськість усе більше усвідомлюють необхідність переорієнтування лінгводидактики в бік забезпечення індивідуального підходу до кожного з-поміж учнів, природовідповідного характеру навчання як розвитку кращих задатків дитини, які, в першу чергу передбачають дотримання єдності її самостійності й самодіяльності під педагогічним керівництвом та врахування процесів її саморозвитку й самореалізації, значні позиції в освітньому процесі завойовує ідея урізноманітнення навчальних форм, яка вимагає від учителя творчого підходу до своєї праці.

Справді, кожному вчителеві-мовнику треба докладати неабияких зусиль і високої професійної майстерності під час підготовки до кожного уроку, щоб наші учні змогли отримати складні лінгвістичні знання у формі особливо дохідливих, привабних, цікавих методичних модусів.

Щоб донести до дітей дивовижну красу і загадкову, чарівливу оригінальність і складність нашої мови, щоб озброїти їх необхідним мінімум інформації про мову та її закони для компетентного мово вживання і сміливої мовотворчості, вчителі-словесники мають уникати у своїй роботі штампів і дбайливо витворювати власний спектр методичних прийомів, що і дасть змогу постійно підтримувати високий тонус дитячої уваги на уроці.

Пропоную молодим педагогам, вчителям української мови та літератури заочно взяти участь у майстер-класі з української мови з використанням інтерактивних технологій навчання, щоб з’ясувати свою готовність до інноваційної практичної діяльності. Якщо ви зацікавлені в такому стилі проведення уроків – експериментуйте! Адже педагогіка й психологія вже давно переконують нас в тому, що саме ігрова діяльність дитини є однією з провідних форм становлення й розвитку її особистості.

1.Міні-тест «Твій настрій».

(Шановні колеги! Перед тим, як заочно побувати на майстер-класі з української мови, покладіть перед собою або уявіть чотири паперові квіточки різних кольорів, що означають: зелені – абсолютна впевненість у собі і своїх знаннях, гарний настрій, рожеві - спокій, білі – без емоцій, голубі - тривога, невпевненість.)

Шановні молоді педагоги! Перш ніж розпочати працювати, оберіть з-поміж усіх квіточок той колір, який відповідає вашому настрою на даний момент. Напишіть, будь ласка, в центрі квіточки ваше імʼя, на яке вам завжди приємно відгукуватись(воно може бути вигаданим). З допомогою булавки пришпильте його собі на груди(можна уявно).

Сподіваюсь, що кожен із вас, шановні молоді вчителі, уявивши себе на майстер-класі, активно включиться в роботу і збагатиться новими знаннями, також матиме змогу продемонструвати свої, уже раніше набуті знання, застосувати їх у практичній діяльності, і кожен з вас за свої знання і вміння має можливість отримати найвищий бал «12». Свою роботу на занятті ви зможете оцінити з допомогою таблиці «Основні показники для самооцінки на уроці». Ця таблиця допоможе самостійно оцінити кожне виконане завдання, порівнявши результат своєї роботи з максимальною кількістю балів, які можна набрати за кожне завдання.

Таблиця «Основні показники

для самооцінки на уроці»

Прізвище, ім’я____________________

№за/п	Завдання	Максимальна кількість балів за завдання	Самооцінка
1	Кредо майстер-класу	0,5
2	«Криголам»	1
3	« Анаграма»	1+0,5
4	Вибірковий тренувальний само-диктант з елементами міркування	2+0,5
5	«Слово до слова»	2
6	«Впіймай помилку»	1
7	«Схема –презентація»	2+0,5
8	Метод –«Прес»	1
	Загальна кількість балів	12

2. Кредо заняття:

«Щоб не перетворити дитину на склад знань, комору правил і формул, треба вчити її мислити.»

В. Сухомлинський

Отже, до вашої уваги кілька інтерактивних форм роботи на уроках мови та літератури, які ставлять кожного учня на уроці в активну позицію і ви, виконавши всі завдання, з’ясуєте для себе, яким повинен бути вчитель і його урок, щоб відповідати потребам і запитам сучасного учня і, врешті решт, щоб кожен із нас дійсно відчував себе творцем креативної особистості дитини.

Такий психологічний прийом і йому подібні доцільно використовувати на організаційно-мотиваційному етапі уроку. Він активізує пізнавальну діяльність, сприяє розвитку креативного мислення, формує мотивацію до навчання.

Так як ви на майстер-класі з мови, для вас завдання – накреслити схему речення, у вигляді якого записане кредо, усно проаналізувати.

Пропоную інтерактивну вправу

3.«Криголам»

- Яким же ви бачите майстер-клас з мови?

- Якими повинні бути ви на цьому занятті?

Напишіть слово «майстер-клас» на аркуші вертикально. По ліву сторону до

кожної букви доберіть слова, які б характеризували бажаний вами майстер-клас, по праву – якими хотіли б бути ви, якби були присутніми на такому занятті, щоб отримати від нього максимум користі для себе.

Заняття вчитель

Модернізованим - м - мислячим, мобільним

Актуальним - а – активним

Інформаційним - й (і) – інтерактивним, індивідуальним

Систематизованим – с – спокійним, самоорганізованим

Трансформованим - т – толерантним

Емоційним - е – енергійним, ерудованим

Результативним - р – радісним, розумним

Комплексним, казковим - к – креативним

Легким - л – люблячим, людяним

Асоціативним, – а – акумульованим, адаптованим

абсолютно нетрадиційним

спонукальним - с – самореалізованим

Отже, якщо ви будете…, наше заняття буде…(замість крапок вставте слова, дібрані вами до слова «майстер-клас»)

Такий вид роботи ставить дітей в активну позицію, створює ситуацію успіху, розвиває креативне мислення, мовлення дітей, збагачує словниковий запас, стимулює пізнавальну активність, виховує толерантне ставлення один до одного.

4. « Анаграма»

Яідьлність телячиу – ец ховунад рвотічсть, у кійя нів худокниж, а ховивання

стецмитво.

Завдання – розшифрувати анаграму, визначити частини мови.

5.Вибірковий тренувальний самодиктант з елементами міркування

а) Прочитайте частину тексту:

Молодий сад

(В.Сухомлинський)

В маленьку сільську школу приїхав молодий вчитель. Школу недавно збудували. Шкільний будиночок стояв гарний і новий, як іграшка, але навколо нього був пустир.

Вчитель сказав дітям:

- Посадимо навколо школи сад.

Діти з радістю почали працювати. Разом з вчителем вони копали землю, рили ями, саджали молоді дерева. Кілька років поливали, знищували бур’яни. І ось сад зацвів. І був він дивовижно гарним.

Йшли роки, виростали і дорослішали діти. Перші учні вчителя вже самі стали батьками і привели в школу своїх дітей. Вчитель відчув, що наближається старість. Його лякала думка, що скоро він стане погано бачити і його руки будуть тремтіти. Яблука і груші в шкільному саду теж постаріли і стали засихати.

Вчитель вирішив:..

- Як ви думаєте, як розгортались події далі?

б) Прочитайте закінчення оповідання.

Вчитель вирішив: пора йти на заслужений відпочинок. Не можна, щоб діти

бачили мене старим і немічним. Але від думки, що він піде, залишивши сухі пеньки старого саду, йому було страшно.

Він працював день і ніч, до нього прийшли на допомогу його перші учні, які вже стали батьками і дідусями. Старий сад викорчували і посадили новий.

Коли через два роки навколо школи піднялися молоді яблуні і груші, вчитель зібрав на подвір’ї своїх вихованців і сказав:

- Прощайте, діти. Я вас залишаю. Не хочу, щоб ви бачили мене старим і безсилим. Подбайте, щоб сад на цьому місці цвів вічно.

- В чому педагогічна мудрість даного твору?

( Кожен учитель повинен залишити після себе добрі справи, добру пам'ять у дитячих серцях і добру згадку. В цьому щастя кожного з нас і сенс життя. І творити добро треба все життя, не чекаючи старості. Бо коли старість надійде, про це розмірковувати буде пізно).

в) Вивчіть кілька речень з оповідання. Запишіть їх по пам’яті

г) У записаному самодиктанті поясніть розділові знаки та орфограми

Така форма роботи допомагає вдосконалювати грамотність письма, розвиває орфографічну та пунктуаційну пильність, розвиває творчу уяву, мислення, усне мовлення.

6)«Хвилинка релаксації»

Увага,а зараз - хвилинка відпочинку. Сядьте рівненько, розправте плечі, спини, налагодьте своє дихання: вдих і видих однакові. Закрийте, будь ласка, очі і подумки уявляємо сонечко. Воно ласкаво нагріває маківку вашої голови. Поступово посилаємо це тепло в кінчики пальців рук, ніг…

Пригадайте один з найщасливіших моментів вашого життя у школі, коли вам було дуже добре поряд із своїм улюбленим вчителем. Уявіть його і один з найяскравіших моментів шкільного життя.

Такі «хвилинки релаксації» допомагають відпочити від інтелектуальної праці і разом з тим розвивають духовність, високі моральні якості, пробуджують емоційність.

7) «Слово до слова»

Складіть речення про професію «вчитель», використавши якомога більше слів із вправи «Криголам»:

Просте речення – 0,5б

Просте ускладнене речення -1б

Складне речення -1,5 б

Складне речення з ускладненими в ньому простими -2б

8) Повернемось до цитати, яка була зашифрована в анаграмі.

«Діяльність учителя – це духовна творчість, у якій він художник, а виховання мистецтво»

В.Сухомлинський

- Як ви, думаєте, чому на сьогоднішньому занятті ми так багато говорили про В. Сухомлинського?

Така вправа розвиває логіку, уважність, активізує та стимулює навчальну працю учнів.

9. Вправа «Впіймай помилку»

Уважно прочитайте інформацію про життєвий і творчий шлях

В.О. Сухомлинського.

Василь Олександрович Сухомлинський народився в селі Степанівка у вересні 1918 року.

25 років свого життя віддав школі, був і вчителем, і директором.

«…Свіжим вітром, що роздмухує вогник дитячої думки і мови», на думку Василя Олександровича, є усна народна творчість.

Видатний педагог, якого В.Сухомлинський вважав своїм учителем є Амонашвілі.

У своєму творі «Серце віддаю дітям» видатний педагог писав:

«Інженером можна стати за 5 років, а вчитись на людину потрібно все життя. Виховуй в собі людську душу. Обнімаю і цілую тебе. Бажаю міцного здоров’я і бадьорого духу»

Завдання учасникам майстер-класу:

Опрацювати біографічний матеріал про В.О. Сухомлинського, доповнити прочитану інформацію.

( передбачається, що будуть не тільки доповнення, а й виправлення)

Василь Олександрович Сухомлинський народився в селі Василівка. Він був педагогом за покликанням, мудрим, надзвичайно ерудованим.

Захистив кандидатську дисертацію у Київському Державному Університеті на тему «Директор школи – керівник навчально – виховної роботи».

35 років свого життя віддав школі, був і вчителем, і директором – 22 роки у Павлиші. А ще під час Другої світової війни на фронті його було поранено, він довго лікувався в госпіталі. Тяжким було у Сухомлинського поранення в руку. Хірурги хотіли її ампутувати. Але він не дав цього зробити, усе твердив: «Ні. Я – вчитель!» І це, мабуть, його врятувало. Лікарю довелося двічі оперувати Василя Олександровича, але руку він усе – таки не ампутував. Дуже велика була віра Сухомлинського в життя.

«…Свіжим вітром, що роздмухує вогник дитячої думки і мови», на думку Василя Олександровича, є казка.

Видатний педагог, якого В.Сухомлинський вважав своїм учителем є Макаренко.

У своєму творі «Листи до сина» видатний педагог писав:

«Інженером можна стати за 5 років, а вчитись на людину потрібно все життя. Виховуй в собі людську душу. Обнімаю і цілую тебе. Бажаю міцного здоров’я і бадьорого духу».

10. «Схема –презентація»

Завдання: за 2хв. з допомогою кольорових фломастерів створити схему - презентацію і захистити її про Сухомлинського як про:

– Людину

– Педагога

Така форма роботи розвиває уміння синтезувати, аналізувати, порівнювати отриману інформацію, розвиває уважність, допомагає самоорганізуватись.

11. Метод –«Прес»

Повернемось до вислову В.Сухомлинського: «Щоб не перетворити дитину на склад знань, комору правил і формул, треба вчити її мислити», який був девізом майстер-класу

Через метод «Прес» розкрити бачення своєї педагогічної діяльності

за алгоритмом:

Думаю, що для того, щоб навчити учнів мислити, треба…

Отже, я…

Наприклад, …

Таким чином…

Таку вправу доцільно використовувати на етапі закріплення нового матеріалу, на підсумкових уроках. Вона допоможе узагальнити та систематизувати знання учнів, навчитися бачити перспективу використання набутих знань у подальшому житті.

12.Підведення підсумків майстер-класу

На завершення давайте з’ясуємо, з яким настроєм ви закінчили працювати і з яким настроєм ви перегорнете наступну сторінку журналу і підете завтра на урок..

В разі, якщо зміни відбулися, візьміть на столі квіточку того кольору, яка відповідає вашому настрою на даний момент.

Сподіваюсь, що запропоновані мною активні форми роботи, які я використовую у своїй роботі з дітьми, допоможуть вам у подальшій практичній педагогічній діяльності. А ще допоможуть вам у майбутньому змінити обраний вами колір квіточки(якщо він був не зеленим) на початку майстер-класу. Впевнена, що все залежить тільки від кожного з вас. Якщо тільки ви цього захочете – колір вашого настрою буде тільки зелений. І завжди, і у всьому для вас буде тільки зелене світло.

Пам’ятайте найважливіше:

на кожному уроці ви зобов’язані надавати учням право власного вибору, можливість отримати максимальну кількість балів «12» і обов’язково оцінювати роботу кожної дитини!

А для того, щоб ваші учні були активними і творчими, активними і творчими повинні бути ви при підготовці до кожного уроку!

Бажаю успіхів у важливій справі – формуванні креативної особистості!

Автор: Педюра Григорій Тихонович, вчитель географії, спеціаліст вищої категорії, звання "старший вчитель"

Цикл уроків по темі: «Поверхневі та підземні води»

(за підручником для 6 класу В.М. Бойко, С.В. Міхелі. Загальна географія.- К.: Пед.преса, 2006)

Урок 1.

Тема: Ріки.

Мета: Поглибити систему знань учнів про структуру гідросфери шляхом вивчення річок як частини світового кругообігу води в природі; дати визначення поняття річка, її частин, елементів річкової системи, річкову долину; сформувати первинні поняття учнів про живлення річок, складових водного режиму; розвивати практичні вміння учнів визначати елементи річкової системи, приналежність до річкового басейну, уміння визначати географічне положення річки за картою атласу, підписувати річки на контурній карті; виховувати бережне відношення до джерел живлення малих рік рідного краю.

Обладнання: фізична карта півкуль, фізична карта України, атласи, фізична карта Дніпропетровської області, картини з зображенням гірських і рівнинних рік, підручники, контурні карти.

Тип уроку: Вивчення нового матеріалу.

Структура уроку:

1. Організаційний момент-1хв.

2. Актуалізація опорних знань іуміньучнів-7хв.,

3. Мотивація навчальної діяльності-2хв.,

4. Вивчення нового матеріалу-24хв.,

5. Закріплення нових знань і умінь учнів-5хв.,

6. Підсумок уроку-3хв.,

7. Домашнє завдання-1хв.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

Річка! Яке чудове слово і як багато говорить воно кожному з нас. В одних викликає в пам’яті спогади про великі ріки, якими ходять судна і буксири. Інші згадують шумні, дзюркотливі потоки, в яких вирує, піниться вода. А комусь згадуються тихі спокійні річечки із заводями, піщаними пляжами, де так весело купатися. І не завжди можна знайти на карті рідну річечку, на берегах якої проходить ваше дитинство. Ось про них, таких рідних і близьких, ми багато чого дізнаємось на сьогоднішньому уроці.

II. Актуалізація опорних знань і умінь учнів.

1. Назвіть складові водної оболонки Землі.

2. Кількість води, що міститься в складових гідросфери (в океанах 96,5%, суходіл і вода в атмосфері 3,5%)

3. Спільно з учнями вчитель записує на дошці структуру гідросфери.

III. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Розповідь вчителя:

Значення поверхневих вод і річок у природі і житті людини акцентує увагу, що річки є однією з основних ланок світового кругообігу води в природі. Людина використовувала річки як шляхи сполучення, засновували на їх берегах поселення. Як приклад, є села, в яких ви мешкаєте, адже ви теж живете в селах, що розміщенні на берегах рік. Знання про ріки, які ви отримаєте на сьогоднішньому уроці, допоможуть зрозуміти деякі природні процеси, а в 9 класі при вивчені економічної і соціальної географії- полегшать розуміння розміщення виробництва, особливості господарської діяльності населення даної місцевості.

IV. Вивчення нового матеріалу.

Дії вчителя:

1. Знайомить учнів з структурою вод суходолу. (стор. 192 підручника).

2. Акцентує увагу на тему уроку.

Розглядається поняття «річка та її елементи».

Учні спільно з вчителем, використовуючи мал.213 стор.193 підручника, знайомляться з поняттями: гирло, витік, річкова долина, русло, заплава, тераси, притока.

3. Питання на закріплення:

- Як називають поглиблення, в якому тече річка?

- Як утворюється русло?

- Що робить річка з гірськими породами?

Завдання учням:

Знаючи, що поглиблення, в якому тече річка, називається руслом, сформулюйте повне визначення «річка».

Учні при допомозі вчителя формулюють визначення – річка це…

Завдання учням:

На фізичній карті Дніпропетровської області знайти річку Інгулець, визначити, на якому березі даної річки розміщено село, в якому ви живете, школа, в якій навчаєтесь.

Вчитель контролює, виступає в ролі асистента.

Бесіда за запитаннями і завданнями з використанням фізичної карти півкуль:

1. Визначте за картою, де можуть брати початок ріки.

2. Куди впадають ріки?

3. Чи може річка витікати з моря, океану?

4. Підтвердіть, що річка не може витікати з моря чи океану.

5. Покажіть на карті, дотримуючись правильності демонстрації, річки Дніпро, Волгу, Ніл, Амазонку.

6. Покажіть ліві і праві береги названих вище рік.

7. Користуючись фізичною картою України, визначте залежність між рельєфом і напрямом течії. Для цього визначте напрям течії річок Дніпро, Інгул, Інгулець, Південний Буг. Покажіть напрям течії.

Розповідь вчителя.

Річку умовно можна розділити на кілька відрізків. Відрізок, прилеглий до витоку, називають верхньою течією, до гирла - нижньою, а між ними знаходиться середня течія.

Завдання.

За фізичною картою України визначити, на якому відрізку р. Інгулець розміщено м. Кривий Ріг, відповідно і Криворізький район.

Розповідь вчителя.

Якщо подивитись уважно на річку, зображену на фізичній карті, то стане очевидним її схожість з деревом. У неї, як і у дерева, є стовбур - це головна річка, вона несе свої води до океану, моря, озера. І є гілки - це притоки, які впадають до головної річки. З курсу 5 класу ви знаєте, що притоки поділяються на праві та ліві.

Запитання.

Як визначити, лівою чи правою є дана притока?

Завдання.

Визначити і вказати, які притоки мають такі ріки:

А) Дніпро.

Б) Амазонка.

Розповідь вчителя:

У місцях, де випадають рясні опади, приток багато. Там, де опади випадають дуже рідко , приток мало, а іноді взагалі немає. Так річка Ніл, перетинаючи пустелю Сахара з півдня на північ. приток майже немає, у той час річка Конго, Амазонка, що протікають територією з вологим кліматом, мають багато приток.

Учні спільно з вчителем дають визначення понять: «басейн річки», «річкова система».

Запитання: Чи є відмінність між цими поняттями?

Відмінність в тім, що характеристикою річкової системи є довжина, що вимірюється в кілометрах, у той час, як важливою характеристикою басейну річки є його площа, що вимірюється в квадратних кілометрах.

Межею між басейнами є вододіл. Він часто проходить горами, піднесеними територіями. (Прикладом вододілу між річками Бокова і Грузька є підвищення, яке учні можуть спостерігати з вікна школи, що розміщене на захід від школи і проходить по правому березі р. Грузька).

Завдання.

Визначити за допомогою фізичної карти України, вододілом яких рік є Волинська і Придніпровська височини.

Розповідь вчителя.

За характером течії річки поділяються на рівнині і гірські.

Учні за фотографіями і картинами порівнюють характер течії гірських і рівнинних рік.

Результати заносять в таблицю.

Особливості	Рівнинні	Гірські
Витік	Знаходяться на невеликій висоті	Знаходяться високо в горах
Швидкість течії	Низька	Висока
Річкові долини	Широкі з похилими схилами	Вузькі скелясті, з крутими схилами-ущелинами

Розповідь вчителя.

Дно у рівнинних річок складено в основному з м’яких порід, які легко руйнуються, розмиваються течією, однак у деяких місцях трапляються тверді породи, які розмиваються повільніше. Коли тверді породи перегороджують русло річки, утворюються пороги. Багато порогів було на деяких ділянках р. Дніпро. Але в 1932 році там, де були пороги, побудували дамбу Запорізької ГЕС. Ця ділянка річки стала судноплавною.

Іноді річки утворюють водоспади.

Завдання:

Розглянути мал. 224 підручника (стор.199)., визначити умови утворення водоспаду. Сформувати визначення поняття «водоспад».

Бесіда за запитаннями з використанням фізичної карти півкуль:

1. У Південній Америці в системі річки Оріноко існує найвищий водоспад на Землі. Як він називається, яка його висота?

2. Які водоспади є в Африці?

3. Як називається водоспад на річці Ніагара в Північній Америці?

4. Для інформації. В межах Криворізького району є теж водоспади. Це водоспад на річці Кам'янка (5 м.) і штучний водоспад в районі села Валове на річці Бокова (3 м.).

Розповідь вчителя.

Ми знаємо, що річка це водний потік. Але як він поновлюється водою?

Річки живляться дощовою водою, талими водами снігу і льоду, підземними водами. Але найчастіше за все річки мають змішане живлення з переважанням одного з джерел.

В степовій частині України, зокрема на правобережній Дніпропетровщині, ріки переважно живляться підземними водами (джерелами).

Бесіда за запитаннями:

1. Яке живлення, на вашу думку, буде переважати у річці Інгулець взимку? Навесні? Влітку? Восени? (Взимку - підземне, навесні - талими водами, влітку і восени - дощове і підземне).

2. Чи змінюється рівень води в річці протягом року?

3. Як змінюється рівень води в річці весною?

Вчитель дає характеристику понять «повінь», «паводок», «межень», «льодостав».

Спільно з учнями робить висновок, що рівень води в річці протягом року змінюється. Таким чином, зміни рівня води в річці, її водоносності, процеси замерзання, скресання річки визначають її режим.

Розповідь вчителя.

Ви вже знаєте, що річки належать до зовнішніх процесів, які перетворюють, змінюють земну поверхню.

Спільно з учнями визначається, яку роботу виконують ріки і заповнюють таблицю.

Робота річок

Дельта

V. Закріплення нових знань і умінь учнів.

Бесіда за завданнями.

1. Доповніть речення:

а) Водний потік, що тече в поглибленні земної поверхні, це -

б) Поглиблення, в якій тече річка – це -

в) Частина річкової долини, яка затоплюється під час розливу називається…

2. Що таке витік, гирло річки?

3. Що таке річкова система?

4. Як змінюється рівень води в річці?

5. Назвіть види живлення річок.

6. Яку роботу виконують річки в природі?

7. Чим рівнинна річка відрізняється від гірської?

8. Поміркуйте, яку географічну інформацію закладено в назві міста Запоріжжя?

9. Які ріки Криворіжжя згадувались протягом уроку?

VI. Підсумок.

Заключне слово вчителя.

В заключному слові акцентується увага на тих поняттях, які було вивчено під час уроку.

Оцінювання навчальних досягнень учнів.

VII. Домашнє завдання.

Параграф 45, 46 підручника.

Запитання і завдання в кінці параграфа. Нанести на контурну карту основні ріки материків. Для учнів III – IV рівня навчальних можливостей: Охарактеризувати річку Інгулець за типовим планом (план див. підручник стор. 201).

Урок 2

Тема: Озера і водосховища

Мета: Продовжити формування в учнів систему знань про поверхневі води шляхом вивчення озер, водосховищ, типів озерних улоговин; розвивати практичні вміння учнів визначати географічне положення об’єкта. Ознайомити учнів з озерами Дніпропетровщини, водосховищами Криворіжжя; виховувати господарський, економний підхід по раціональному використанню водних ресурсів Криворіжжя, недопущення забруднення Карачунівського водосховища.

Обладнання: фізична карта світу, фізична карта України, фізична (топографічна) карта Дніпропетровської області, фотографії озер, атласи, контурні карти, підручники.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку:

І. Організаційний момент - 1 хв.;

ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів (перевірка виконання домашнього завдання) -10 хв.;

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів - 2 хв.;

IV.Вивчення нового матеріалу - 24 хв.;

V. Закріплення нових знань і умінь учнів - 5 хв.;

VI. Підсумок уроку - 2 хв.;

VII. Домашнє завдання - 1 хв..

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь

Учням на заготовлених картках роздається незаповнена таблиця структури вод суходолу.

Води суходолу

Поверхневі

Підземні

Завдання.

За 2 хвилини заповнити дану таблицю. Учень за вибором вчителя озвучує свій варіант відповіді, клас перевіряє.

За цей час перевіряється виконання учнями домашнього завдання. Вчитель акцентує увагу, що на минулому уроці вивчали цікаву, актуальну тему. Перевіримо виконання вивчення даної теми, виконання домашніх завдань.

Гра «Географічна естафета»

Клас ділиться на 2-3 групи ( в залежності від кількості учнів)

Запитання одній групі задаються доти, поки хтось з її складу не припуститься помилки. Тоді черга відповідати переходить до другої групи, аналогічним чином – до третьої.

1.Що таке річка?

2.Що таке витік? Гирло? Русло? Долина? Басейн річки? Вододіл? Поріг? Водоспад? Заплава? Дельта? Режим річки? Повінь? Межень? Паводок? Льодовиків?

3. Назвіть типи живлення річок.

4.Яку роботу здійснюють річки?

Гра «Хто швидше».

Представники кожної групи змагаються, хто з них швидше правильно покаже на фізичних картах світу,України річки: Дніпро, Дунай, Волгу, Єнісей, Амазонку, Ніл, Інгул, Інгулець, Десну, Південний Буг.

Переможці визначаються за результатами обох ігор.

3.Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

Розповідь вчителя.

Вивчивши річки, ми приступаємо до вивчення озер, які не менш важливі для людини в її господарській діяльності. Озера слугують людям…

Вчитель спільно з учнями визначає, для яких цілей використовує людина озера.

Запитання:

Чим відрізняється озеро від річки?

4.Вивчення нового матеріалу

1.Спільно з учителем учні дають визначення поняття - озеро.

2.Робота з текстом підручника.

Учні, використовуючи текст підручника (стор 202), заповнюють таблицю, яка характеризує, які бувають озера за походженням.

Озера

3.Робота з фізичною картою та змістом додатку - 4 підручника (стор. 270).

Учні самостійно визначають на фізичній карті місця розташування найбільших озер світу.

4.Розповідь вчителя.

Озера, з яких витікає вода, називаються стічними, озера, з яких не витікає вода – безстічними. Озера бувають солоними і прісними.

Бесіда за завданнями.

1. Чи має солоність річкова вода?

2.Чи нагромаджуються солі в озері?

3. Від чого залежить солоність води?

4. Яке озеро буває солоним: стічне чи безстічне?

5.Яке озеро на землі є найсолонішим?(Мертве море)

5.Озера Дніпропетровщини.

Учні на фізичній карті шукають озера, що розміщені в Дніпропетровській області.

6. Розповідь вчителя .

Крім природних водоймищ – озер, існують штучні – водосховища, створені людиною. Їх будують на річках, зводячи дамби. Малі гідрологічні споруди зведені на малих річках таких як р. Грузька, на лівому березі якої розміщений КЗ «Грузький НВК» – називаються ставками. Найбільше водосховище у світі Братське(завдовжки 500 км. І завглибшки 100 м.). Створене на р. Ангара в Росії. Найбільше водосховище в Україні Кременчуцьке – завдовжки 150 км. і завглибшки 28 м. Споруджено на р. Дніпро. Найбільше водосховище на Криворіжжі – Карачунівське, споруджене на р. Інгулець.

7.Робота з фізичною картою.

Учні шукають на фізичних картах (світу, України) названі вчителем водосховища.

Готують відповідь на питання:

- Для чого створюються водосховища, ставки?

- Які негативні наслідки створення водосховищ ви можете назвати?

5. Закріплення нових знань і умінь учнів.

Бесіда за завданнями.

1.Доповніть речення :

а) природна заглибина, заповнена водою називається…..

б) озера за походженням улоговини бувають …..

в) озера поділяються на стічні і ……..

г) найглибшим озером світу є……

2. Земна кора має багато улоговин, заглибин знижень. Проте не всі вони стають озерами. Поміркуйте і дайте відповідь – чому?

3. Знайдіть на материку Євразія озеро Балхаш, що в Казахстані. Поясніть, чому це озеро має дивовижну воду(західна частина його прісна, а східна солона).

4.На якій річці і як називається найбільше на Криворіжжі водосховище?

ІУ.

1.Підсумок уроку.

Заключне слово вчителя.

- Озеро-природна заглибина, заповнена водою;

- За походження улоговини озера поділяються на тектонічні, запрудні, льодовикові, стариці, лимані;

- За водним режимом розрізняють стічні і безстічні

- За солоністю води розрізняють озера прісні і солоні;

- Водосховища - це штучні водойми, створені для накопичення і зберігання води (ставки - це малі штучні водойми).

2..Домашнє завдання

1. Підручник $ 47-48 (частково)

2. Конспект (завдання в робочому зошиті)

3. Робота з географічними термінами географії.

4.Нанести на контурну карту озера.

5.Зазначити на контурній карті назви озер Каспійське,Аральське, Байкал, Танганьїка, водосховища, створені на річці Дніпро.

Завдання ІІІ-ІУ рівнів складності:

Скласти порівняльну характеристику двох озер за типовим планом (озера Байкал і Балхаш.) План див. стор 205 підручника.

Урок 3

Тема: Болота, канали.

Мета: Сформувати в учнів систему знань про поверхневі води шляхом вивчення боліт і каналів, їх утворення і географії розміщення, їх ролі в житті людини; вдосконалити узагальнений картографічний прийом читання умовних знаків; стимулювати розвиток екологічного мислення учнів; виховувати в учнів розуміння важливого значення заболочених ділянок поверхні Землі для рівноваги природного середовища.

Обладнання: фізична карта світу, України, підручники, контурні карти України, плакати (посібники) болотяного ландшафту і типу боліт.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку:

1. Організаційний момент – 3 хв.

2. Актуалізація опорних знань і умінь учнів – 10 хв. (перевірка виконання домашнього завдання)

3. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності-1 хв.

4. Вивчення нового матеріалу – 25 хв.

5. Закріплення нових знань і умінь учнів – 5 хв.

6. Домашнє завдання – 1 хв.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

Бесіда за запитаннями. (учні працюють використовуючи, записи в робочих зошитах та легенду фізичних карт світу, України):

1. Що таке озеро?

2. Назвіть озера (найбільше і найглибше).

3. Які бувають озера за походженням, улоговини (дати приклад озера, при необхідності показати на фізичній карті).

4. Як розділяються озера за водним режимом?

5. Які умови потрібно, щоб природна улоговина заповнилась водою і стала озером?

6. Завдання для класу.

7. Складіть характеристику географічного положення озер:

I група – Каспійського.

II група – Байкалу.

III група – Синевір.

Під час виконання цього завдання перевіряється виконання учнями завдань III – IV рівня складності.

II. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів.

Розповідь учителя.

Болотам належить важлива роль в природі: вони зволожують повітря, є житлом багатьох видів тварин і місцем зростання цінних видів рослин.

Болота використовуються людиною: на них видобувають торф, збирають ягоди і лікарські рослини. Тому на сьогоднішньому уроці ми розглянемо утворення боліт і детально познайомимося з їхнім значенням у житті людини.

III. Вивчення нового матеріалу.

Робота з підручником.

Постановка проблемного завдання:

Опрацьовуючи текст підручника (ст.. 206), малюнок 233, відшукайте відповіді на наступні запитання:

1. Як утворюються болота?

2. Що таке болото?

3. Що називається заболоченими землями?

4. Чи є заболочені ділянки землі на Дніпропетровщині, Криворіжжі?

Розповідь вчителя:

Болота – це надмірно зволожені ділянки суходолу, зарослі вологолюбивими рослинами (часто з шаром торфу).

В залежності від джерел живлення болота поділяються на:

а) верхові болота, які живляться атмосферними опадами;

б) низинні болота виникають у місцях виходу на поверхню або близького залягання підземних вод.

Завдання учням:

Порівняйте верхові і низинні болота, виділіть риси їх відмінності (заздалегідь роздаються картки з таблицею)

Характеристика	Низинні болота	Верхові болота
1. Місце утворення
2. Живлення
3.Рослинність

Учні, використовуючи текст підручника та інформацію вчителя, заповнюють таблицю.

Розповідь вчителя:

Люди з давніх-давен, крім створення водосховищ будували і канали. Спільно з вчителем, використовуючи гру «Перекладач», учні в популярній формі дають визначення «канал».

За допомогою вчителя записують види каналів:

- зрошувальні;

- осушувальні;

- судноплавні;

- комбіновані.

На фізичній карті світу знаходять найбільші судноплавні канали - Суецький канал, Панамський канал.

На фізичній карті України знаходять найдовший зрошувальний канал в Україні – Північно-Кримський.

Вчитель розповідає і показує на фізичній карті України канал Дніпро-Кривий Ріг, що проходить по території Криворізького району.

IV. Закріплення нових знань та умінь учнів.

Бесіда за запитаннями:

1. Як використовуються болота в господарській діяльності людини? Для яких цілей використовується торф?

2. Чи відіграють болота яку-небудь роль в природі? Якщо так, то яку?

3. До яких негативних наслідків може привести осушення заболочених територій?

4. Показати на карті найбільший канал України та канал Дніпро-Кривий Ріг.

5. Чим канал відрізняється від річки і як канал служить людям?

V. Підсумок уроку.

Заключне слово вчителя.

- болото – надмірно зволожена ділянка суходолу, заросла вологолюбивими рослинами (часто з шаром торфу).

- болота поділяються за типом живлення на верхові й низинні.

- болота зустрічаються на Дніпропетровщині в заплавах рік лівобережжя Дніпра.

- канали – це рукотворні ріки.

- за призначенням канали діляться на зрошувальні, осушувальні, судноплавні.

VI. Домашнє завдання.

Параграф 48 підручника.

Вміти показати на фізичній карті найбільші канали. Нанести на контурну карту України канали та заболочені регіони.

Завдання III – IV рівнів складності.

1. Чому болото називають «коморою сонця»?

Що сонце туди «наскладало»?

Урок 4.

Тема: Льодовики і багаторічна мерзлота.

Мета: Продовжити формувати в учнів систему знань про поверхневі води шляхом вивчення льодовиків і багаторічної мерзлоти; вдосконалювати вміння учнів визначати на карті за допомогою умовних знаків місцеположення гірських і покривних льодовиків; використовуючи узагальнюючий прийом визначення географічного положення об’єктів, визначати географічне положення льодовиків, виховувати в учнів бажання розширювати свої пізнання про історію розвитку та формування рельєфу Землі під дією зовнішніх сил, зокрема льодовиків.

Обладнання: Фізична карта світу, фотографії слайди Антарктиди, гірські ландшафти з видом на льодовики, атласи, контурні карти, підручники.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку:

1.Організаційний момент - 1хв.

2.Актуалізація опорних знань і умінь учнів - 5 хв.

3.Мотивація навчальної діяльності, перевірка виконання домашніх завдань - 9 хв.

4.Вивчення нового матеріалу - 20 хв.

5.Закріплення нових знань і умінь учнів - 7 хв.

6.Підсумок уроку 2 хв.

7.Домашнє завдання - 1 хв.

І. 1.Організаційний момент.

2.Актуалізація опорних знань і умінь учнів.

На дошці накреслена таблиця структури вод суходолу. Вчитель акцентує увагу, що учні вже ознайомились з такими поверхневими водами як: ріки, озера, болота, канали.

Тема сьогоднішнього уроку - «Льодовики , багаторічна мерзлота». Перш ніж приступить до вивчення вказаної теми – перевірка виконання домашніх завдань.

Гра «Номенклатурний ланцюжок».

Суть гри : учням пропонується по черзі виходити до фізичної карти світу, України і показувати вивчені географічні об’єкти озер, водосховищ, каналів. Перший учень називає і показує один із географічних об’єктів, другий учень, виходячи до дошки, повторює назву першого об’єкта і називає, показуючи всім. Потім називає і показує наступний об’єкт. Таким чином, «ланцюжок» збільшується з кожним учнем. При цьому тренується зорова і слухова пам'ять, увага учнів концентрується на роботі з картою.

Бесіда за запитаннями:

1.Пригадайте, як змінюється температура повітря з висотою.

2.Яка вода важча: рідка чи тверда?

3.У яких агрегатних станах знаходиться вода в природі?

4.Чи є на землі райони з постійною низькою температурою.

5.Які властивості має лід?

3.Мотивація навчальною і пізнавальної діяльності учнів.

Розповідь учителя.

Вивчаючи річки, ви познайомились з джерелами живлення. Серед джерел живлення річок є і льодовики. Таким чином, знаючи умовні райони утворення льодовиків, ми можемо схарактеризувати режим річок, а отже характерні особливості території. Льодовики - це перш за все і джерела прісної води на землі. На сьогоднішньому уроці ми познайомимось, як утворюються льодовики, з їх особливостями і властивостями.

ІІ

1.Вивчення нового матеріалу.

Робота з підручником. Учням пропонується прочитати стор. 210 параграф 4 і виписати значення понять: «льодовик», «снігова лінія».

Дати відповідь на питання:

- Чому зменшується висота снігової лінії від екватора до полюсів?

- З чого утворюється льодовик?

- Які бувають льодовики?

Розповідь вчителя.

Льодовики поділяються на покривні і гірські. Покривні льодовики покривають поверхню суходолу незалежно від його рельєфу. Найбільші покривні льодовики на Антарктиді, острові Гренландія. Краї покривних льодовиків спускаються до океану, відламуються великими брилами. Брили сповзають у воду і перетворюються в айсберги. З айсбергами пов’язані катастрофи суден. Через зіткнення з айсбергом в 1912 році загинув найбільший у світі пасажирський корабель «Титанік».

Гірські льодовики утворюються на вершинах високих гір. Форми льодовиків залежать від рельєфу гір: одні шапками вкривають вершини, другі займають чашоподібні заглибини на схилах гір, треті заповнюють гірські долини. Найбільші гірські льодовики вкривають вершини Гімалаїв, Тянь-Шаню, Паміру. Льодовики під дією своєї величезної маси здатні рухатись. Їх рух майже непомітний - від 1 до 2 м. на добу.

Вчитель спільно з учнями розглядає схему гірського льодовика (моп. 239 стор. 211 підручника завдання 1.)

Завдання:

1.) Використовуючи фізичну карту півкуль, визначте, як позначаються льодовики на географічних картах;

які території Землі вкриті льодовиками;

вершини яких гір вкриті льодовиками.

2.) Заповніть таблицю за такою схемою

№ п/п	Характеристики	Покривні льодовики	Гірські льодовики
1.	Місце утворення
2.	Розміри і форми
3.	Результат руху

Розповідь вчителя.

Своєрідним наслідком останніх епох похолодання клімату є утворення на півночі Північної Америки і Євразії багаторічної мерзлоти. Вона утворилася в льодовикову епоху в тих районах, де льодовик не вкривав земну поверхню, а температура повітря була досить низькою. Вода, що знаходилася в ґрунті в порах, замерзла на глибину від кількох десятків метрів до кілометра.

У районах багаторічної мерзлоти навіть у літній період (дуже нетривалий) відтаює тільки невеликий шар ґрунту в декілька сантиметрів.

Завдання.

Використовуючи фізичну карту півкуль, визначте межі вічної мерзлоти. Поясніть, чому в Європі кордон вічної мерзлоти значно північніше, ніж в Азії.

5.Закріплення нових знань і умінь учнів.

Бесіда за запитаннями:

1.Що таке льодовик?Як він утворюється?

2.Де поширені покривні льодовики? Покажіть їх на карті.

3.Як вода льодовиків бере участь у світовому кругообігу води?

4.Де снігова лінія буде вищою на 30-му градусі пн.ш чи на 50-му градусі пн..ш.?

5.За яких умов утворюється багаторічна мерзлота?

ІІІ.

1.Підсумок уроку. (Узагальнення).

- Льодовики - скупчення багаторічного льоду на суходолі;

- Розрізняють гірські і покривні льодовики;

- Льодовики виконують руйнівну і творчу функцію.

- Багаторічна мерзлота - це шар мерзлого ґрунту, що постійно зберігає температуру нижче 0 градусів С.

2.Домашнє завдання.

Позначити на контурній карті :

а) Найбільші покривні і гірські льодовики.

б) Межі (кордони) багаторічної мерзлоти.

Завдання ІІІ-ІУ рівнів складності.
Дайте відповідь, чи можливе утворення льодовиків у Кримських горах чи Українських Карпатах? Що і як повинно змінитися для цього в природі?

Урок 5.

Тема: Підземні води

Мета: сформувати в учнів систему знань про підземні води як частину гідросфери шляхом визначення понять «верховодка», «ґрунтові води», «міжпластові води», «артезіанські води», «карст», «обвал», поглибити систему знань учнів про гідросферу, розкривши природу утворення і роботи підземних вод; сформувати вміння учнів визначати умови рельєфу в місці виходу підземних вод на поверхню; виховувати гордість за Дніпропетровщину, Криворіжжя, що мають в надрах землі крім різноманітних корисних копалин цілющі мінеральні води .

Обладнання: фізична карта півкуль, атласи, підручники, контурні карти, плакати, схеми кругообігу води, плашки з мінеральною водою «Знаменівська», «Трускавецька», «Миргородська», «Моршинська».

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку:

1. Організаційний момент - 1хв.

2. Актуалізація опорних знань і умінь учнів (перевірка домашніх завдань)- 8 хв.

3. Мотивація навчальної діяльності - 5 хв.

4. Вивчення нового матеріалу -22 хв.

5. Закріплення нових знань і умінь учнів -6 хв.

6. Підсумок уроку - 2 хв.

7. Домашні завдання -1 хв.

Хід уроку

І . Організаційний момент.

1Ви про річки великі чули -

Про них пишеться і говориться

Грузька ж моя до Бокової ,

Мов дитина до мами горнеться,

Юність її бережуть ДЖЕРЕЛА-

Тож не висохне не замулиться.

Грузька моя ріднесенька.

Серед степу широка вулиця. (Акцент на збереження річки звичайним маленьким джерелом.)

2.Актуалізація опорних знань і умінь учнів:

а) На дошці записано

Льодовик

Гірський

Покривний

Використовуючи метод «гронування», учні називають будь – які асоціації, що виникають у них (використовуючи знання, отримані на попередньому уроці. Названі слова записують на дошку і встановлюють між словами асоціативні зв’язки.

Б) Завдання. Застосовуючи діаграму Вена, визначити спільні і відмінні риси покривних і гірських льодовиків. (Діаграма Вена будується на двох колах, що частково накладаються одне на одне, так, щоб посередині утворився вільний простір

Покривні Гірські

І Р

ОСОБЛИВОСТІ Л И ОСОБЛИВОСТІ

Ь С

Н И

Учні працюють над завданням, а вчитель перевіряє в учнів домашнє завдання ІІІ і ІV рівня складності.

ІІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів.

1.Назвіть гірські породи, які погано чи добре пропускають воду.

2.Звідки береться вода в колодязі?

3.Чому вода в колодязі чистіша, ніж у річці?

4.Хто з вас бачив вихід підземних вод на поверхню? Де?

5.Чи використовує людина підземні води? Якщо так, то як?

6.Чи треба вивчати підземні води? Якщо так, то для чого?

Розповідь вчителя.

Ви вже зрозуміли, яка кількість води знаходиться у нас під ногами – під землею. Її в 40 раз більше, ніж в усіх річках, озерах і болотах світу, ось якою важливою частиною для природи і людини є підземні води. Саме вони стануть темою нашого сьогоднішнього уроку.

IV. Вивчення нового матеріалу.

На дошці плакат «Кругообігу води».

Розповідь учителя з елементами евристичної бесіди.

Що відбувається з водою, яка потрапила на суходіл у вигляді опадів?(учні дають відповідь) .

Коментар вчителя.

Отже, вода, просочившись з поверхні в глибину під дією сил тяжіння накопичується в порах і тріщинах.

Робота учнів з підручником

Завдання

Ознайомившись з текстом підручника § 50 сторінка 214, заповнити таблицю.

Водопроникні породи

Водотривкі породи

1.Пісок, гравій

2.Галька

3.Вапняк

1.Глина

2.Пісковик

3.Граніт

Учні заповнюють таблицю і ознайомлюються з характеристикою водопроникних і водотривких шарів і формулюють поняття «водоносний шар».

Розповідь вчителя.

В земній корі шари водопроникних і водотривких порід чергуються. Тому водоносні шари лежать на різній глибині.

Ознайомившись з текстом § 50, заповнити таблицю, сторінка 215, малюнок 245

Назва водоносного шару	Місце їх залягання
Ґрунтові води	Залягають на першому від поверхні водотривкому шарі.
Міжпластові води	Залягають у водоносному шарі. Який лежить між двома водотривкими пластами.
Напірні (артезіанські) води	Якщо водотривкі плити залягають чашоподібно, а водоносний шар заповнений повністю, то міжпластові води перебувають під тиском, тому і називаються напірними, що самовільно виливаються на поверхню землі.

Розповідь вчителя

Своєрідний тип підземних джерел - гейзерів. Ці джерела періодично викидають воду і пар на висоту до 60 м. Гейзери (гарячі джерела) утворюються в областях сучасного, або молодого вулканізму.

Учні, використовуючи фізичну карту світу, визначають місце дії гейзерів.

Підземні води як, і поверхневі, здійснюють певну роботу в товщі земної кори. Проникаючи в товщу гірських порід, вода може їх розмити, розчинити. Утворюються підземні порожнини - печери, карсти. Карстові форми рельєфу є і в Україні (Кримські гори), карстові явища зустрічаються і на Криворіжжі. Зокрема, в межах досить великої балки Кобильної (довжина 52 км), яка розміщена на лівому березі річки Інгулець.

Учні спільно з вчителем визначають, як люди використовують підземні води.

При цьому вчитель акцентує увагу на підземних водах, що містять підвищену кількість розчинних мінеральних солей і газів . Такі підземні води називають мінеральними. Вони використовуються з лікувальною метою, біля джерел з мінеральною водою будують санаторії.

Вчитель роздає учням пляшки з мінеральною водою, пропонує продегустувати мінеральні води, ознайомитися з етикеткою, яка містить інформацію їх цілющих і профілактичних якостей. Акцентує увагу, що і Дніпропетровщина має свою якісну мінеральну воду – «Знаменівська».

V. Закріплення нових знань і умінь учнів

Методика взаємних запитань.

Учні діляться на дві групи .

Групи готують і ставлять запитання одна одній, учні класу можуть працювати і в парах. Даючи один одному запитання по темі, яку вивчали на уроці.

Перелік можливих запитань.

1.Дати визначення понять: підземні води, водопроникні породи, водонепроникні породи, джерела, гейзери, термальні води, артезіанські води, печери, карсти, мінеральні води.

2.Чому термальні води можна назвати «блакитним вугіллям»?

3.Чим ґрунтові води відрізняються від міжпластових?

4.Яку роботу в природі виконують підземні води?

5.Як використовують підземні води у нашій місцевості на Криворіжжі?

VI. Підсумок уроку.

Заключне слово вчителя.

А) Підземні води знаходяться в порожнинах, тріщинах, порах гірських порід у верхніх шарах земної кори;

Б) Підземні води за умовами залягання поділяються на верховодку, ґрунтові, міжпластові.

В) За температурою виділяють холодні і термальні води;

Г) За складом - мінеральні й прісні;

VII. Домашнє завдання. Підручник § 50 сторінка 214 – 218

Нанести на контурну карту України добування мінеральних вод на Україні. Знайти і принести в школу етикетку з пляшок мінеральної води, що добувається на Дніпропетровщині, Криворіжжі.

Підготуватись до тематичного контролю знань по темі «Поверхневі та підземні води»

Завдання ІІІ – IV рівня складності.

Як ви розумієте вислів: «Де пробереться того й набереться»? Як люди використовують таку здатність води?

Рекомендована література по підготовці до підсумкового уроку по темі «Поверхневі та підземні води».

1) В.М. Бойко, С.В. Міхелі. Загальна географія: Підручник для 6 класу - К.: Пед. преса, 2006.

2) Бугайова. Т. И. Тайны материков и океанов. - ОАО «Полиграфкнига», Донецк, 2006.

3) Детская энциклопедия. - Росмен-Издат, 2001.

4) Що? Як? Чому? Світ таємниць Землі: популярна дитяча енциклопедія. - Харків: Синтекс, 2005.

5) Явища звичайні та надзвичайні. Популярна дитяча енциклопедія./Серія «Вікно у Дивосвіт»/ - Харків: Синтекс, 2003.

Урок 6

Тема: Узагальнення і контроль знань по темі «Поверхневі і підземні води»

Мета: Узагальнення і контроль знань учнів про поверхневі та підземні води; розвиток критичного сприйняття інформації; активізація навчальної діяльності учнів за допомогою ігрових методів, виховувати бережне відношення до чистоти поверхневих і підземних вод України і Дніпропетровщини, зокрема.

Обладнання: фізична карта півкуль,України,Топографічна карта Дніпропетровської області.

Тип уроку: контроль та оцінювання навчальних досліджень.

Форма проведення: гра.

Структура уроку:

1.Організаційний момент-2хв.,

2.Основна частина-38 хв.,

3.Підведення підсумків-5хв.

1. Організаційний момент.

Клас поділяється на 4 групи по 3-5 учнів.

Поділ учнів відбувається таким чином.

Вчитель бере фотографії водопаду (команда Анхель), льодовика (Айсберг), айсберга (Титанік), розрізає кожну на 3 -5 частин, перемішує , учні по черзі витягують свою частинку, складають за вибраними листочками певний малюнок (на звороті буде назва команд).

Вчитель з числа учнів обирає лічильну комісію в складі 4 учнів. Кожен член лічильної комісії здійснює підрахунок балів однієї команди.

ІІ. Основна частина уроку.

(проведення гри)

Конкурс «Розминка».

Завдання.1.

Презентувати назву своєї команди, пов’язавши її з темою «Поверхневі і підземні води» (оцінки від 1 до 4-х. балів)

Завдання.2. Кожній команді даються три запитання. Відповідь повинна бути чіткою і лаконічною. Якщо команда не змогла відповісти на запитання або не дала чіткої відповіді, то інші команди мають право відповісти на це запитання.

Запитання для першої команди.

1. Яка річка двічі перетинає екватор? (Конго)

2. Назвіть найглибше озеро. (Байкал)

3. Назвіть, на якій річці Криворіжжя знаходиться найвищий водоспад. (р.Кам’янка)

Запитання для другої команди.

1. Назвіть найдовшу річку на землі. (Ніл)

2. Назвіть найбільше озеро. (Каспійське)

3. Назвіть найвищий водоспад. (Анхель - Південна Америка)

Запитання для третьої команди.

1. Назвіть найбільш багатоводну річку (Амазонка)

2. Назвіть найбільше озеро Дніпропетровщини (Солоне)

3. Назвіть наймогутніший водоспад, що знаходиться в Північній Америці. (Ніагарський) (За кожну правильну відповідь 1 бал)

Завдання 3.

Конкурс «Географія в картинках»

Командам пропонуються ілюстрації географічних об’єктів. Учні повинні назвати об’єкти і визначити, за допомогою якого природного процесу або явища він утворюється. Завдання виконується командою за 1 хвилину (оцінюється в 5 балів.)

1-а команда - рисунок водоспаду;

2-а команда - рисунок гейзера;

3-а команда - рисунок гірського льодовика;

Завдання.4.

Конкурс «Як ти виконував домашнє завдання»

Командам дають тексти домашніх завдань 3 – 4 рівня складності, які давались для додаткового засвоєння тієї чи іншої тем протягом циклу уроків.

1.Команда:

- поясніть, чому болото називають «коморою сонця»?

Що сонце туди «наскладало»?

2.Команда:

- чи можливе утворення льодовиків у Кримських горах та Українських Карпатах?

Що і як повинно змінитися для цього в природі?

3.Команда:

- Як ви розумієте вислів «Де пробереться, того й набереться»

Як люди використовують таку здатність води?

Завдання 5.

Конкурс «Як ти знаєш свій рідний край»?

Командам дають по 6 завдань краєзнавчого характеру.

Протягом 3- хв. вони колективно готують і дають відповіді в письмовій формі. Судді озвучують відповіді (за кожну правильну відповідь 1 бал)

Завдання краєзнавчого характеру.

1. Канал, що протікає Криворізьким районом(Дніпро-Кривий Ріг)

2. Річка, на якій розміщено село Анастасівка (р. Бокова)

3. Найбільше на Криворіжжі водосховище, що створене на р. Інгулець. (Карачунівське)

4. Притокою якої річки є річка Інгулець?(Дніпра)

5. Назвіть назву балок на Криворіжжі, в якій виявлено карстові процеси (Кобильна).

6. Назвіть річку, на березі якої розміщено школу, в якій ви навчаєтесь (р. Грузька)

Завдання.6.

Конкурс «Чи знаєш ти карту»

Виходячи до фізичної карти світу, України учні команди показують на картах географічні об’єкти . (По 5 об’єктів географічної номенклатури .

1.Команда :

- річку Ніл, озеро Байкал, кордон вічної мерзлоти Євразії, Панамський канал, річку Інгулець, водосховище Братське.

2.Команда :

– річку Дунай, озеро Балхаш, найбільш заболочені місця території України, Суецький канал, річку Вовчу, Каховське водосховище.

3Команда :

- річку Єнісей, озеро Каспійське, найбільший покривний льодовик, Північнокримський канал, річку Саксагань, водосховище Братське.

Завдання.7. «Ерудит»

За тиждень до проведення уроку – гри учні отримали завдання у вигляді вікторини. Запитання вікторини не є матеріалом програми географії 6-го класу, але тісно пов’язані з вивченими темами.

Учням було дано завдання вікторини і перелік літератури, де вони

могли знайти відповіді.

Після того, як капітани здали відповіді вікторини лічильній комісії, їх правильність перевіряє вчитель разом з усіма командами.

Завдання вікторини

1.Перед вами крапелька води. Чи може вона потрапити в океан з р. Грузької. Яку подорож може здійснити, перш ніж попасти в океан?

2.Де ріки течуть без води?( на карті)

3.В якому місці земної кулі скупчено найбільші на Землі запаси прісної води?

4.Яке природне явище зображено у вірші М. О. Некрасова «Дідусь Мазай і зайці»?

Еду, ловлю их. Вода прибывает.

Вижу один островок небольшой-

Зайцы на нем собралися гурьбой .

С каждой минутой вода подбиралась

К бедным зверькам; уж под ними осталось

Меньше аршина земли в ширину,

Меньше сажени в длину.

Тут я подъехал: лопочут ушами.

Сами ни с места; я взял одного,

Прочим скомандовал: прыгайте сами!

Прыгнули зайцы мои,- ничего!

Только уселась команда косая,

Весь островок пропал под водой..

(Паводок)

5. З якою швидкістю рухається льодовик? (30-150 см. в рік)

6. Яка річка має найбільший річковий басейн (Амазонка)

7. Про який характер течії писав Тарас Шевченко?

Між очеретами

Ревуть, стогнуть –

Розсердились

Щось страшне співають…

(Пороги)

8. Яке озеро найсолоніше?. ( Мертве море)

9. Скільки років триває утворення болота? (від 100 і більше років)

10.Де розташоване найбільше у світі болото? (Росія, Західна Сибір)

ІІІ. Підбиття підсумків.

Лічильна комісія спільно з вчителем підводить підсумок гри. Залежно від кількості зароблених балів командам диференційовано, враховуючи активність окремих учнів, виставляються в журнал оцінки.

Автор: Штилюк Наталя Миколаївна, вчительукраїнської мови та літератури, спеціаліст вищої категорїї,

звання "вчитель-методист"

Номінація: Авторський розвивальний урок

Тема: Складнопідрядне речення

Мета:

ü перевірити рівень знань учнів з теми «Складнопідрядне речення»;

ü вчити «бачити перспективу» використання даної теми у подальшому житті;

ü розвивати креативне мислення, творчу уяву, вміння використовувати набуті знання на практиці, ;

ü виховувати почуття відповідальності за свою працю та її значимість для товаришів; почуття поваги і любові до батьків, почуття обов’язку перед ними.

Тип уроку: узагальнення і систематизації знань.

Обладнання: дошка, таблиця «Основні показники для самооцінки на уроці», алгоритм «Кубування», кубик , вирізані різнокольорові квіточки-емблемки для міні-психологічного тестування, записи фрагментів пісень по батьків, родину, мультимедійна дошка.

План і хід уроку

І. Підготовка до навчально-виховної діяльності на уроці.

1) Організація учнів до навчання.

Міні-тест «Твій настрій». (1хв.)

( у кожного учня на парті лежить по чотири паперові квіточки різних кольорів, що означають: червоні – абсолютна впевненість у знаннях, гарний настрій, рожеві - спокій, білі – без емоцій, голубі – тривога, невпевненість.)

Вчитель:

Добрий день, діти! Перш ніж ми розпочнемо з вами працювати, пропоную вам з-поміж усіх квіточок обрати той колір, який відповідає вашому настрою на даний момент. З допомогою булавки пришпильте його собі на груди.

2) Аутотренінг ( 1хв)

Вчитель:

А тепер максимально збираємо всю свою увагу і повторюємо за мною:

« Я абсолютно спокійна(ий). У мене гарний настрій, бо я знаю абсолютно все про складнопідрядне речення і готова(ий) своїми знаннями поділитися з усіма присутніми. На уроці сподіваюсь почути і дізнатись багато нового і цікавого для мене.»

3.Мотивація навчальної діяльності. (2хв.)

Вчитель:

Сьогодні у нас останній, підсумковий урок з теми «Складнопідрядне речення». Отже, кожен із нас матиме змогу продемонструвати свої знання з даної теми, застосувати їх у практичній діяльності, висловити свої думки і кожен з вас сьогодні за свої знання і вміння має можливість отримати найвищий бал «12». Я хочу, щоб всі ви цією можливістю скористалися.

Кредо уроку:

«Треба завжди пам’ятати, що мама й тато заслуговують на твою щиру любов і повагу»

В. Супруненко.

Отже, сьогодні ми будемо говорити про найдорожче для кожної людини – про сімʼю, про батьків.

Оцінювання роботи на уроці – паралельне: самооцінка і оцінювання вчителя. У кожного на парті є таблиця «Основні показники для самооцінки на уроці», вона є і на дошці. Ця таблиця допоможе самостійно оцінити кожне виконане завдання, порівнявши результат своєї роботи з максимальною кількістю балів, які можна набрати за кожне завдання.

3) Самостійна робота «Продовжи думку» (учні записують тільки продовження твердження) ( 3хв.)

1. Складнопідрядним називається таке складне речення, в якому прості речення…

2.Вживання розділових знаків у СПР вивчає розділ науки про мову, що називається…

3.Вивчення особливостей вживання СПР розглядається у розрізі розділу науки про мову, що називається…

4.СПР складається з …

5.Є …видів підрядних речень.

6.Підрядне означальне речення відповідає на питання…

7. На питання: Як? Якою мірою? відповідає підрядне…

8.Не відповідає на жодне запитання підрядне…, яке разом з тим вказує на…

4) Робота в парах. Взаємоперевірка (2хв.)

(учні обмінюються зошитом із сусідом по парті, перевіряють, ставлять бал олівцем на полях, кожен вносить зароблені бали у свою таблицю. Після чого правильні відповіді висвітлюються на мультимедійній дошці, учні звіряють результати самостійної роботи і взаємоперевірки; в ході уроку вчитель перевіряє кожне із виконаних завдань учнів, оцінює і бали виставляє в свою таблицю «Основні показники для самооцінки учнів на уроці»).

ІІ. Основний зміст уроку

Вчитель:

На дошці записана анаграма:

« Айтеїжджпри шестіча умодод,

Бощ ен тьсівсо умтопо…

Ін ейргош ен прозьвтеи, ін ласви,

Бьуедт з иднмирі інжін й алскаів».

(М. Луків)

Протягом уроку у вас з’являтиметься вільна хвилинка після виконання того чи іншого завдання. Завдання – до кінця уроку розшифрувати анаграму, визначити типи речень; накреслити схему першого речення, визначити в ньому вид підрядного.(Хто справиться раніше, піднімає руку - вчитель перевіряє)

1) На дошці записані три речення:

Батько і мати – два сонця гарячих,

Що нам дарують надію й тепло.

( В. Крищенко)

Я вдячний своїм батькам за те, що живу на світі.

Мамо,мамо, вічна і кохана,

Ви пробачте, що був неуважним.

(М. Луків)

(З І реченням працюють всі в зошитах самостійно, з ІІ і ІІІ реченням біля дошки працюють індивідуально двоє учнів, знання яких з даної теми – на середньому рівні, в разі необхідності – отримують консультативну допомогу вчителя.)

Завдання: визначити граматичні центри, накреслити схеми, проаналізувати речення як складне + повний синтаксичний розбір одного з простих речень.

( по мірі виконання вчитель перевіряє індивідуально роботу кожного, по завершенні – колективна перевірка виконаного завдання). (6хв.)

2) Тренувальний диктант. (6 хв.)

Батьківщина – це рідний куточок землі, твій дім, твоя колиска, де на тебе завжди чекають найрідніші люди. Батько – найрідніший, найдорожчий для тебе мужчина, в образі якого втілюється людська відповідальність за твою появу на світ, за кожний твій крок, вчинок від народження до смерті.

Мама для тебе – найсвятіша жінка з-поміж усіх жінок, бо тільки її серце вміє відчувати успіхи і поразки, болі і радості своєї дитини навіть на відстані.

Тож будь доброю дитиною своїх батьків.

( В. Сухомлинський)

3) Завдання на розвиток орфографічної та пунктуаційної грамотності:

Самостійно підкреслити всі орфограми і пунктограми в тренувальному диктанті, пояснити усно окремі з них, запропоновані вчителем ( в цей час вчитель перевіряє тренувальні диктанти, виставляє бали). (5хв.)

4) «Хвилинка релаксації» (3хв.)

Вчитель:

Увага, зараз я прошу всіх вас прибрати все за рук. Сядьте рівненько, розправте плечі, спини, налагодьте своє дихання: вдих і видих однакові. Закрийте, будь ласка, очі і подумки уявляємо сонечко. Воно ласкаво нагріває маківку вашої голови. Поступово посилаємо це тепло в кінчики пальців рук, ніг…Пригадайте один з найщасливіших моментів вашого життя, коли вам було дуже добре поряд із своїми рідними : на морі, на прогулянці чи просто вдома в колі родини. Уявіть їх, найрідніших у світі людей.

(Звучить фрагмент пісні «Батько і мати – два сонця гарячих»)

Діти, підніміть, будь ласка, руку ті, кому вдалося справитися із завданням? Добре, я думаю, що ви зрозуміли зміст слів пісні, яка тільки що звучала. Тож наступне завдання –

5) - Самостійно скласти складнопідрядне речення, використовуючи зміст прослуханої пісні, визначити вид підрядного речення . (3хв.)

- Скласти речення, скориставшись підказкою вчителя .

6) Зачитування вслух цитати, яка була зашифрована в анаграмі. (3 хв.)

( на мультимедійній дошці правильна розшифровка)

Приїжджайте частіше додому,

Щоб не мучила совість потому…

Ні грошей не привозьте, ні слави.

Будьте з рідними ніжні й ласкаві.

М. Луків.

Вчитель:

Думаю, що кожен із вас, діти, сьогодні ще раз задумався про сенс свого життя, про цінності в житті людини, з вдячністю подумав про своїх найрідніших у світі людей.

Я бажаю вам, щоб ваші стосунки з рідними завжди складалися якнайкраще, щоб ви у своїх вчинках завжди прислухалися до свого серця, в якому «житиме Любов».

ІІІ. Підсумок уроку.

1) Робота в групах. (5хв.)

(учні об’єднуються в 3 групи, знявши квіточку з грудей (на оберненій стороні записані цифри: 1,2,3)

Завдання:

І група – через метод «Кубування» порівняти СПР із

простим реченням за алгоритмом:

1. Опиши

2. Порівняй

3. Асоціюй

4. Назви «За»

5. Назви «Проти»

6. Застосуй

ІІ група – через метод «Кубування» порівняти СПР із ССР;

ІІІ група – через метод «Прес» пояснити значимість вивченої теми «Складнопідрядне речення» у подальшому житті за алгоритмом:

Я думаю, що…

Отже…

Наприклад, …

Таким чином…

2) Колективна перевірка виконаного завдання. (4хв.)

3) Домашнє завдання: (1хв.)

Списати в зошит записане на дошці речення:

А там, де рідна хата ллє тепло,

Що Бог створив батьківськими руками,

Де стіл так пахне медом й молоком,

Дитинство там моє під образами.

( П.Доскач)

Вдома визначити граматичні центри, з’ясувати смислові зв’язки, накреслити схему.

4) Оголошення результатів навчальної діяльності учнів на уроці (враховується самооцінка і оцінка вчителя). (3хв.)

Вчитель:

І на завершення давайте з’ясуємо, з яким настроєм ми закінчили працювати з темою «Складнопідрядне речення» і з яким настроєм ви йдете із сьогоднішнього уроку.

В разі, якщо зміни відбулися, візьміть на парті квіточку того кольору, яка відповідає вашому настрою на даний момент.

Додаток

Таблиця «Основні показники для самооцінки на уроці»

Прізвище, ім’я________________________________

№за/п	Завдання	Максимальна кількість балів за завдання	Самооцінка
1	Самостійна робота «Продовжи думку»	1
2	Взаємоперевірка	1
3	Анаграма	2
4	Синтаксичний розбір речення	2
5	Тренувальний диктант	2
6	Визначення та пояснення орфограм та пунктограм	1
7	Складання речень: - Самостійно - З підказкою	2 1
8	Метод «Кубування» Метод «Прес»	1
	Загальна кількість балів	12

Примітка:

Учні виставляють бали, керуючись таблицею, оцінюючи свою роботу як цілими балами так і половиною бала, наприклад - 1,5; 0,5.

Загальні висновки

про ефективність проведеного уроку:

Даний урок останній, підсумковий з теми «Складнопідрядне речення», тип: узагальнення та систематизації знань.

Основні завдання, які ставились на цей урок:

перевірити рівень знань учнів з теми «Складнопідрядне речення»; вчити учнів використовувати набуті знання на практиці, у подальшому житті; розвивати креативне мислення, творчу уяву, виховувати почуття відповідальності за свою працю та її значимість для товаришів; почуття поваги і любові до батьків, почуття обов’язку перед ними.

Їх реалізовано через використання різних форм роботи на уроці: колективну, групову, роботу в парах, індивідуальну, самостійну, що допомогло побачити і реально оцінити знання учнів з даної теми, їх навчально-пізнавальну діяльність на уроці. Цьому посприяла і система оцінювання, запропонована дітям ( при виставленні балів враховувалась їхня самооцінка кожного виконаного завдання, оцінювання товаришем під час взаємоперевірки і оцінка вчителя), що розвиває вміння критично ставитись до себе, до своєї діяльності, порівнювати свої знання і вміння із знаннями однокласників, стимулює активність учнів на уроці.

Саме така структура уроку допомогла вчителю тримати в полі зору діяльність кожного учня, зміна видів діяльності, «хвилинка релаксації» допомогли провести всі етапи уроку у швидкому темпі, через диференційований та індивідуальний підхід до змісту і складності завдань вдалося забезпечити активну діяльність кожного учня від початку до кінця уроку. Так як темп роботи в усіх учнів різний, їм була запропонована анаграма на початку уроку, що забезпечило абсолютну зайнятість кожної дитини, сприяло розвитку їх креативності, а також методи «Прес» та «Кубування» були підпорядковані даній меті – розвивати в учнів логічне, креативне мислення, усне мовлення, творчу уяву, а також бачити зв'язок даної теми з іншими темами, навчальними дисциплінами, життям.

Змістова лінія уроку – «родина, сімʼя, батьки» забезпечила високий виховний потенціал уроку, позитивну емоційність, в чому абсолютно переконує міні-тест «Твій настрій», запропонований учням на початку уроку і його логічне завершення в кінці уроку ( на початок уроку 30% дітей обрали квіточки червоного кольору, 20% - рожевого, 27% - білі і 23% - голубі, на кінець уроку: 75% - червоні, 20% рожеві, 5%( 1 учень) – білі).

Урок пройшов ефективно, цікаво, емоційно, корисно як для дітей так і для вчителя. 43% учнів засвоїли дану тему на високому рівні, 34% - на достатньому, 23% - на середньому.

Автор: Ханюк Лариса Олександрівна, вчитель початкових класів, спеціаліст вищої категорії

Цикл уроків з читання, 4 клас

Тема: Літературні казки

Урок 1

Тема: Вступ до теми. Літературні казки.

Мета: збагатити знання учнів про творчість Івана Франка; учити дітей відшукувати в тексті влучні слова й вирази, що характеризують дійових осіб; розвивати вміння визначати у тексті головну думку твору; виховувати почуття дружби, товариськості.

Обладнання: портрет Івана Франка та збірка його творів; музичний супровід до виходу казки; картки для уточнення значень висловів, для складання характеристик дійових осіб, для роботи з деформованим прислів'ям; малюнки вовка, лисиці.

Тип уроку:

Хід уроку

І. Організація класу

Вчитель

Ми зібрались в класі дружно,

Щоб добре читати,

І про літературні казки

Цікаве пізнати!

- Сьогодні на уроці нам потрібна взаємодопомога, взаєморозуміння, повага одне до одного. Лише завдяки нашим спільним зусиллям урок буде цікавим.

Вправа «Очікування»

- А що ви очікуєте від уроку?

ІІ. Повідомлення теми нового розділу

1.Слухання вірша В.Бичка.

Казка, друзі – не на сміх,

Не із брехеньок пустих.

Казка – це не просто міх

Небувалих лих і втіх…

Казка, наче той горіх.

Ти попробуй розкуси –

Знайдеш скільки в нім краси,

Стільки мудрої поради,

Стільки вигадки і правди!

2.Вступна бесіда

- Із чим поет порівнює казку? Чому?

- Прочитайте назву нового розділу.

3. Хвилинка фантазії.

- Як ви вважаєте, про що читатимемо в ньому?

- Чи є співзвучною тема розділу до теми вірша, що прозвучав?

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. «Мікрофон»

- Що ви знаєте про казку?

- Що є спільного і що відмінного у народних і авторських (літературних ) казках?

Під музичний супровід до класу входить дівчинка в костюмі Казки.

Казка Я – Казка. Я – диво для всіх.

Я і фантазія, і мудрість, і правда.

Мене люблять дорослі й малі.

2. Ознайомлення з життєвим і творчим шляхом І.Франка

Вправа «Міні прес-конференція»

- У нас в гостях кореспонденти з різних журналів, давайте запитаємо в них?

Кореспондент літературного журналу.

- Що вам відомо із біографії І.Франка?

Народився Іван Франко 27 серпня 1856 року в с. Нагуєвичі на Галичині в сім'ї відомого коваля.

- Яким ріс хлопчик?

Він був роботящим, навчався легко, оскільки мав від природи надзвичайну пам'ять. За десять днів навчився читати українською мовою.

Кореспондент журналу «Наталі».

- Що було особливого в манері одягатися ?

Він майже завжди носив вишиту сорочку, яку йому вишила мати.

Кореспондент журналу «Барвінок».

Яку збірку казок випустив письменник для дітей?

Іван Франко написав для малечі збірку «Коли ще звірі говорили»

- Діти, а які казки ви читали?

ІУ. Вправи на розвиток читацьких навичок

(Проводить дівчинка –Казка.)

1.Фонетична зарядка

- Як співає пташка?

- Як «співає» серце?

- Як шумить дощик?

- Як «шумить» совість?

2. Читання слів – блискавок із зайвими літерами, що позначають голосні звуки

КУЕМА

БОРАТИИК

ВООВЧУИК

ЛИИСИЧАКА

У. Підготовка до сприймання нового матеріалу

Загадка

Прийшла вона із добрим віником

На бесіду із нашим півником,

Схопила півня на обід

Та й замела мітлою слід. (Лисиця)

УІ. Опрацювання казки І.Франка «Лисичка – кума»

1.Словникова робота

а) орфоепічна робота

Завдання: прочитати «хвилькою».

Полуденок горнятко похресники чудернацькі згамкаю злосливий

б) лексична робота

Завдання: пояснити значення фразеологізмів.

Накивати п'ятами. Не робити нічого разом.

Мурашки поза плечима бігали. Страшно, лячно.

Не мати ніякої спілки. Мовчати.

2. Читання казки комбіновано.

Вчитель → кращий учень → самостійно до кінця

3. Бесіда за прочитаним

- Якої пору відбувається події, зображені у казці?

- Скільки разів Лисичка бігала «на хрестини»?

4.Хвилинка відпочинку.

Все у лиски у порядку,

Вийшла лиска на зарядку.

Лапки вгору, лапки вниз

Й роззиралась геть скрізь.

І на місці поскакала,

І вставала, й присідала.

Головою покрутила,

Вітрячка вона зробила,

Потім лапки опустила

І взялась собі до діла.

5.Повторне читання казки учнями (мовчки)

Робота в групах

Завдання:

І група – скласти запитання за змістом казки;

ІІ група – скласти план до казки;

ІІІ група – знайти діалоги в казці; читати в особах без слів автора; «оживити» діалог.

6. Вибіркове читання.

- Що задумали Вовчик – братик і Лисичка - сестричка?

- Де вони заховали страву?

- Скільки разів Лисичка бігала в корчі?

- Що Вовчик побачив у корчах?

- Куди Лисичка заховалася від розлюченого Вовчика?

7.Мовно – логічні завдання.

а) характеристика дійових осіб

довірлив ____

хитр________

Лисиця розлючен____ Вовк

брехлив______

запальн______

злодійкув____

- Визначте риси характерів героїв казки, вставте потрібні закінчення.

б) Гра «Відновити прислів'я»

Робота в парах

Сл__в__м, як л__ст__м__ст__л__, а д__л__м, як г__лк__м__к__л__?

(Словом,як листям стеле, а ділом, як голка коле.)

- Кого з героїв стосується прислів'я?

в) «Мозкова атака» (визначення головної думки казки)

- Що у казці схвалюється, а що засуджується?

- Яка основна думка казки?

УІІ. Підсумок уроку

1.Рефлексія

- Що вам сподобалося на уроці?

- Який висновок із цього уроку ви зробили?

2.Гра «Доповни речення».

- Закріпіть свої знання, доповнивши речення.

ПРИЄМНО ЖИТИ З…….ЛЮДИНОЮ.

УІІІ. Домашнє завдання

с.86-90 стислий переказ казки,4 рівень - скласти запитання до казки

Урок 2

Тема: Мудрим ніхто не вродився, а навчився.

Мета: поглибити і розширити знання учнів про видатну українську поетесу Лесю Українку; учити знаходити зображувально-виражальні засоби опису героїв; розвивати вміння оцінювати вчинки персонажів і визначати мотиви їх поведінки; збагатити мовлення учнів образними словами і словосполученнями; виховувати інтерес до народної мудрості, бажання вчитися.

Обладнання: матеріали для розвитку читацьких навичок, словникової роботи, портрет Лесі Українки, малюнки птахів, мікрофон.

Хід уроку

І. Організація класу

ІІ. Перевірка домашнього завдання

1. «Мікрофон».

Опитування учнів за запитаннями однокласників.

2.Стислий переказ казки.

3. Вправа «Очікування»

- Подивіться на свої парти . На них лежать жовтенькі листочки, які вітер заніс до нашого класу з вулиці. Візьміть їх і прислухайтесь кожен до свого листочка. Він вам підкаже, що ви «очікуєте» від сьогоднішнього уроку. Пам'ятайте, що починати треба зі слів: «Я очікую…»

Діти говорять слова-очікування, прикріпляючи листочки до напівголого дерева.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

- Якою є тема уроку?

- Який це жанр творчості?

- Про що йтиметься під час уроку?

ІУ. Вправи для вдосконалення читацьких навичок

1. Робота зі скоромовкою

(вправа для розвитку мовленнєвого апарату)

Гарний хлопчик

Сів на стовпчик.

Це наш горобчик –

Гарний хлопчик.

2. Робота з чистомовкою.

Ив-ив-ив – горобчик на світі жив.

УВ-ув-ув –дуже нерозумним був.

Ав-ав-ав – як зиму перезимував.

Ав-ав-ав – то мудрим й господарським став.

3.Читання слів-анограм (за варіантами)

левиогок (великого) гпоялаєд (поглядає)

зоруу (розум) авдоалк (довкола)

осорак (сорока) дохить (ходить)

У. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

1.Актуалізація опорних знань.

- Поділіть слова і прочитайте заголовки творів, що раніше вчили на уроках читання.

«КрасоУкраїни, Подолля!», Снігморозомпоморозив…», Назеленому горбочку.», Мамо,ідевжезима…»

- Хто автор цих творів?

2.Гра «Так чи ні?»

Виступ дослідників( підготовлені діти)

Умови гри: якщо учень називає правильні відомості із біографії Лесі Українки, діти плескають у долоні, а якщо – ні, то заперечують.

1.1871 року у місті Звягелі на Волині народилася Лариса Петрівна Косач.(Так.)

2.Леся проживала у великій дружній сім'ї.(Так.)

3.Вона була останньою дитиною в сім'ї.(Ні.)

4. Коли Лесі виповнилося 5 років, вона навчилася читати.(Так.)

5.У 13 років появився її перший друкований вірш «Конвалія».(Так.)

6.Їй пощастило стати піаністкою. (Ні.)

7.Хворіючи, Леся повсякчас скаржилася своїм рідним, нарікалася на свою долю.(Ні.)

8.Прожила 42 роки і 33 із них працювала на літературній ниві.(Так.)

УІ. Опрацювання казки Лесі Українки «Біда навчить»(І частина)

1.Хвилинка фантазії.

- Чому казка має таку назву?

2.Виразне читання казки підготовленими учнями.

3. Словникова робота

а) орфоепічна робота

Завдання: знайди зайве слово.

клопіт дбає

вельми зоглядівся

мешкає поживитися

навернеться чималенько

б) лексична робота

Гра «Аукціон»

Умови гри: «купити» слова-синоніми до поданих.

Мешкає (живе, проживає).

Поживитися (поїсти, похарчуватися).

Дбає (піклується, турбується).

Вельми (чималенько, доволі).

4.Читання казки за логічно завершеними частинами.

а) Мовчазне читання першої частини учнями.

б) Бесіда:

- Яким був горобчик?

- Скільки зерняток знайшли горобчики?

- Чому вони почали битися?

- Хто скористався з бійки?

- Над чим замислився горобчик?

- Про що він попросив курку?

- Чи погодилася вона навчити його розуму? Чому?

5.Хвилинка відпочинку.

Раз,два, три, чотири!

Три, чотири, раз, два!

Розболілась голова.

Треба трішки відпочити,

Щоб нового ще навчитись.

Підтягнулися, присіли,

Покрутились, знову сіли,

Вийшла пауза мала –

До роботи нам пора.

6. Читання вголос «ланцюжком» другої частини.

7.Робота в парах

Завдання: розмістити запитання до казки в правильному порядку.

- Чи навчила Мудра Сова розуму?

- Чому зозуля теж відмовила горобчикові?

- Чого вчила його сорока?

- Яку пораду він отримав від ґави?

- Хто був останнім, до кого звернувся горобчик?

8. «Займи позицію»

- Чия порада вам сподобалася? Чому?

9. Творча робота

Гра «Віднови вірш»

Курка…(діток) своїх навчає.

Зозуля…(роки життя) передбачає.

Бузько…(страху) наганяє.

Ґава…(розуму) сама не знає.

Сова…(вдень) відпочиває.

Сорока…(поганого) навчає.

Крук, де взяти…(розум), натякає.

УІІ. Підсумок уроку

1. Рефлексія

- Мені дуже сподобалось, як ви працювали. Молодці!

-А скажіть мені, чи справдилися ваші очікування?

- Мої очікування справдилися, бо ви висловлювали свої думки точно і красиво, а ваше мовлення збагатилося образними словами і словосполученнями.

- Що вам сподобалось і запам'яталося?

УІІІ. Домашнє завдання

с. 90-95 виразно читати дві частини казки; 4 рівень - придумати кінцівку казки.

Урок 3

Тема: Поки біди не матимеш, то й розуму не знатимеш.

Мета: розширити та поглибити уявлення дітей про цікаве та незвичайне в природі; удосконалювати навички правильного свідомого і виразного читання, навички літературного аналізу твору; розвивати вміння оцінювати вчинки персонажів і визначати мотиви їхньої поведінки, знаходити зображувально – виражальні засоби опису героїв; виховувати інтерес до народної мудрості, бажання вчитися.

Обладнання: матеріали для роботи в парах, у групах; малюнки птахів.

Хід уроку

І. Організація класу

Вправа «Емоційне стимулювання»

Пролунав дзвінок,

Починається урок.

Працюватимем старанно,

Щоб почути у кінці,

Що у нашім дружнім класі

Діти – просто молодці!

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

ІІІ. Мовленнєва розминка

1.Робота зі скоромовкою

Сів шпак на шпаківню.

Заспівав шпак півню:

- Ти не вмієш так, як я,

Так , як ти, не вмію я.

2. Фонетична зарядка

- Як «співають» курка, зозуля, бузько, ґава, сова, сорока, крук?

ІУ. Перевірка домашнього завдання

1. Гра «Розвідники»

Завдання: знайти і прочитати абзаци, в яких є речення:

«Нікому було вас бити та вчити!»

«Се не моє діло!»

«А я до того розуму не дуже, Бог з ним!»

«Ні гадки йому.»

2. Аналіз засобів діалогічного мовлення.

Гра «Хто швидше?»

Завдання: знайти і прочитати, як горобчик звертався до кожного з птахів

(до курки –« пані матусю», зозулі – «тітонько», бузька – «пане», ґави – «дядино», сови – «пані», сороки – «панянко», крука – «звернувся просто».)

3.Створення «асоціативного куща» на основі запропонованих кінцівок казки.

↑

←ГОРОБЧИК СТАВ МУДРИМ→

↓

- Бо аналізував свою поведінку.

- Допомогли друзі.

- Бо був наполегливим.

- Умів слухати поради.

- Завдячував чарам.

У. Опрацювання казки Лесі Українки «Біда навчить» (ІІ частина)

1.Читання «буксиром» за сильним учнем.

2.Бесіда.

- Чи стала в пригоді горобчикові чиясь порада?

- Яким стало життя горобчика взимку?

3. Повторне мовчазне читання частини з позначкою.

Завдання: позначте у тексті відповідь на запитання:

- Що змусило горобчика порозумнішати?

4.Хвилинка відпочинку.

Встало вранці ясне сонце,

Зазирнуло у віконце.

Ми до нього потягнулися,

За промінчики взялися.

Будем дружно присідати,

Сонечко розвеселяти.

Встали – сіли, встали - сіли:

От уже розвеселили.

Нумо разом, нумо всі

Потанцюємо по росі!

УІ. Осмислення вивченого.

1. Гра «Охарактеризуй»

Робота в парах.(Учні отримують картки, де написані риси характеру головного героя.

Зразок картки.

вихований завзятий

спостережливий хазяйновитий

мудрий допитливий

обережний турботливий

дурненький кмітливий

2. Складання цитатного плану казки.

Робота в групах.

План

1. «Був собі горобець.»

2. «Бились, бились, поки потомились.»

3. «Подумав, подумав та й почав просити курку.»

4. Прилетів у гай, коли бачить – сидить зозуля на клині.»

5. «Горобчик мерщій від бузька, ледве живий від страху.»

6. Сидить на ріллі ґава і сумує.»

7. «Вилізла сова з дупла, глянула на горобчика.»

8. «А бодай тобі заціпило,скреготухо! – та скоріш від неї геть.»

9. «Звернувся він просто до крука.»

10. «А на весну вже став великим та мудрим горобцем.»

3.Читання казки в особах.

Перед читанням учні визначають і тон читання за кожну дійову особу: курка говорить доброзичливо, заклопотано, повчально; зозуля – насмішкувато, байдуже; бузько – сердито, войовничо; ґава – співчутливо,сумно; сова – сердито,зневажливо, зверхньо; сорока – скрекотала швидко, крук – поважно, повчально.

4. «Мозковий атака»

- Яка головна думка твору?

- Яка з приказок, ужитих автором у казці, є співзвучною із головною думкою?

- Коли птахи почали поважати горобчика?

5.Гра «Уяви себе…»

Завдання: уявіть себе дійовими особами казки.

- Ким ви себе уявляєте?

6. Гра «Співчутливість»

Завдання: пожалійте за що - небудь горобчика.

7. Гра «Віднови прислів'я»

Робота в парах.

Дурні бились, а ……..(розумні поживились).

Хто дурнем вродився, той ………(дурнем і згине).

Поки біди не знатимеш, то ……..(й розуму не матимеш).

Не на те мудра, щоб ……..(дурнів розуму навчати).

Розум на дорозі …….(не валяється).

УІІ. Підсумок уроку

1. Емоційне налаштування

- На сьогоднішньому уроці казковий дух розлетівся по всьому класі. Тепер казка може народитися у кожного з вас, хто вміє спостерігати, фантазувати, уявляти.

2. «Займи позицію».

- Продовжіть думку:

«Казка навчає цінувати розсудливість,……»

- Що у ній засуджує автор?

УІІІ. Домашнє завдання.

с.95-96 виразно читати, 4 рівень - скласти поради горобчикові.

Урок 4

Тема: Найзаповітніше бажання.

Мета: удосконалювати техніку читання прозових творів, насичених діалогами; вчити голосом, інтонацією передавати настрій дійових осіб; учити бачити усе прекрасне у житті та дорожити ним; розвивати навички зв'язного мовлення; виховувати турботливе ставлення до природи, зокрема до «братів наших менших».

Обладнання: таблиця (для словникової роботи); малюнки гномів,хлопчика, собаки; «чарівна» паличка; предмети для гри «Коли приходить добро?».

Хід уроку

І. Організація класу

1. Гра «Коли приходить добро?»

- Добрий гном подарував нам чарівну скриньку з дарунками (добрі очі, добра посмішка, добрий погляд, добре слово)

- Допоможіть оживити його дарунками:

· подивіться одне на одного добрими очима;

· посміхніться одне одному доброю посмішкою;

· подаруйте один одному добрий погляд;

· скажіть один одному добре слово.

ІІ. Мовленнєва розминка.

1. Робота зі скоромовкою.

Гноми в глибокому лісі жили.

Були схожі на гриби.

2.Гра «Знайди зайве слово».

Діти з дошки читають «ланцюжки» слів, вибирають «зайве» (його підкреслюють , пояснюють свій вибір)

Собака, кіт, мавпа, кінь, корова.

Вчитель, лікар, продавець, сестра, директор.

Добрий, байдужий, хороший, сердечний, щирий.

Веселий, солодка, смачний, розумний, чарівний.

3. «Мікрофон».

- Якими словами можна доповнити кожний «ланцюжок»?

4. Робота із чистомовкою.

На-на-на – до нас завітала гномів родина.

Ни-ни-ни – настрій різний мають вони.

Ти-ти-ти – ми будемо читати

І настрій гномів інтонацією передавати.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання.

1. Гра «Який гном розповідає?»

- Прочитай текст із відповідною інтонацією (сумно, радісно, сердито, налякано, спокійно, здивовано)

2. Вправа «Творчий звіт».

Слухання порад горобчику, що склали діти.

ІУ. Мотивація навчальної діяльності.

1.Доповідь «Дослідника» (розповідає текс підготовлений учень)

- Послухайте текст про тварину. Впізнайте її, визначте, який це текст – науково-популярний чи художній.

«На думку вчених, усі породи цієї тварини, які є зараз на Землі, походять від свого дикого предка – вовка. 10, а може і 15 тисяч років тому, люди почали ловити вовченят. Спочатку для того,щоб з'їсти, коли підростуть. Поступово окремих вовченят залишали і приручали. Можливо тому, людям подобалися ці сильні, сміливі і розумні звірі. Завдяки доброму нюху, слуху і спритності ці приручені тварини допомагали людям полювати. Пройшли сотні років, і цих приручених вовків стали називати по-іншому, бо вони стали уже свійськими. Вони охороняли житло людей, стерегли посіви і стада, возили вантажі у снігах, служили на кордоні, були вірними і відданими друзями. Людиною виведено більше 300 порід цих тварин: великих і маленьких, волохатих і майже голих, мисливських, службових, кімнатних.

І усі вони дарують нам те, що є найдорожчим у світі – свою дружбу і відданість, приносять нам багато радості. Хто ці тварини? (Собаки.)

- А сьогодні на уроці ми прочитаємо казку Михайла Слабошпицького про двох друзів - нерозлийвода: хлопчика і собаку.

У. Опрацювання казки М.Слабошпицького «Хлопчик –Валь».

1. Словникова робота.

а) Вправа на розширення поля читання.

бу ло сві ті

шу каю від тоді

рай дуга схо жими

тер пець само тній

кривд ник шану йтеся

б) химерні аніскілечки недугою

шануйся чудернацькі дивовижні

- Які слова серед данних є синонімами?

(Химерні, чудернацькі, дивовижні.)

2. Читання казки учнями мовчки з позначкою.

Читаючи, учні позначають слова, значення яких з'ясовують після читання.

3. Перевірка розуміння самостійно прочитаного тексту .

Тести.

1.Яке найзаповітніше бажання було у хлопчика?

а) мати цікаву книжку;

б) мати розумного собаку;

в) мати багато друзів.

2.Кого зустрів хлопчик у лісі?

а) собаку;

б)диких тварин;

в) гнома-чарівника.

3. Яким був собак, котрий з'явився перед хлопчиком?

а) великим і волохатим;

б) маленьким і волохатим;

в) великим, чорним.

4. Чому собака жив самотнім у лісі?

а) він любив бути самотнім;

б) утік від жорстокого хлопчика;

в) заблукав і не міг повернутися до господаря.

5. Як склалися відносини між хлопчиком Валем і собакою?

а) вони стали грати у футбол;

б) вони інколи зустрічалися у дворі;

в) вони стали друзі-нерозлийвода.

6.Що засуджується у казці?

а) неслухняність;

б) байдужість;

в) жорстокість до тварин.

4.Повторне читання казки різними способами:

Ø читання «за диктором»;

Ø читання « ланцюжком»;

Ø читання «дощиком».

- Що хлопчик знав про собак?

5.Хвилинка відпочинку.

Руки вище підніміть

І спокійно опустіть.

І зробіть чотири кроки.

Руки вгору, руки вниз,

На сусіда подивись.

Руки вище підніміть

І спокійно опустіть.

Нахилилися вперед,

Нахилилися назад.

І вправо, і вліво,

Щоб нічого не боліло.

Раз присіли, два присіли

І «ласкавинки» одне одному подарили.

УІ. Осмислення сприйнятого матеріалу.

1.Робота в парах.

Гра «Закінчіть порівняння»

- Знайдіть у тексті продовження порівнянь.

o Зелений вус, схожий…..(на лісову траву)

o Яскравий, мов……..(райдуга)

o Очі світилися, як…….(два маленькі ліхтарика)

o Ніс схожий……(на гриб).

- Кого стосуються ці порівняння?

2. Складання характеристики дійових осіб.

Вправа «Акваріум»

Хлопчик -Валь Гном- чарівник Собака

Добрий найдобріший самотній

Читає книжки знає людську мову, розумний

Чемний рослин і тварин відданий друг

Має добре серце живе, щоб виконувати бажання

3. Складання сенкану.

Робота в групах.

1. Іменник Серце

2. Прикметник

3. Порівняння

4. Речення

5. Асоціація

УІІ. Підсумок уроку.

1. Гра «Чарівна паличка».

Вам випав шанс чарівником,

Над білим світом політати.

Які б ви добрії діла

Хотіли б там здійснити?

Діти передають уявну «чарівну» паличку і відповідають на запитання.

2. Слово вчителя.

- А урок я хочу закінчити віршем:

Сказав мудрець:

Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай.

Лише в добро і вищу правду віра

Людину відрізня від мавпи і від звіра.

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра!

УІІІ. Домашнє завдання.

с. 96-99 читати і переказувати казку

Урок 5

Тема: Сміливість - половина перемоги.

Мета: вчити стежити за логікою описуваних подій, орієнтуватися у структурі тексту; розвивати читацькі навички; удосконалювати техніку читання; виробляти навички чіткої та виразної вимови; виховувати повагу до сміливих людей.

Обладнання: картки зі словами, записи на дошці; малюнки казкових героїв.

Хід уроку

І. Організація класу

1. Створення позитивного емоційного настрою, ситуації успіху.

Я всміхаюсь сонечку: «Здрастуй , золоте!»

Я всміхаюсь квіточці – хай вона росте!

Я всміхаюсь дощику: «Лий, як із відра!»

Друзям посміхаюся, зичу всім добра!

- Посміхнімося своїм друзям і побажаємо кмітливості, уваги, точних відповідей, гарного настрою і відмінних успіхів.

ІІ. Вправи на підвищення швидкості читання і розвиток мислення.

1.Гра «Хто це?» (вправа, що формує швидку реакцію на слово)

Ø Дивує,змінює, перетворює, чарує, чаклує - ………(чарівниця).

Ø Майструє, підковує, виготовляє, розплавляє, кує - ………(коваль).

Ø Обмірює, шиє, кроїть, перешиває, ріже - ……(кравець).

2. Читання прислів’їв на одному мовному видиху.

ü Дарма, що гора висока: наважився подолаєш.

ü Дарма, що ворог сильний: насмілишся переможеш.

- Як ти розумієш ці прислів'я?

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

- Цій темі присвячено казку Всеволода Нестайка «Жевжик»

ІУ. Опрацювання казки В. Нестайка «Жевжик»

1.Хвилинка фантазії.

- Прочитайте заголовок.

- Чи доводилося вам чути слово жевжик?

- Прочитайте пояснення слова після твору (с. 103)

- Чи можете передбачити, про кого буде ця казка?

2. Словникова робота.

а) читання колонок слів:

Гра «Луною» (за вчителем) і знизу вверх «Буксиром» із сусідом по парті.

Читання кожної колонки зверху вниз

химерні заторохтів Пшик

шануйся тероризують Кривоший

аніскілечки дивовижні Закаблук

чудернацькі недугою Здоровило

- Доберіть синоніми до слів: аніскілечки (зовсім),

глузував (насміхався),

недуга (хвороба).

- Які слова, серед даних, синоніми? (Химерні, чудернацькі,дивовижні.)

- Доберіть до них антоніми.

- Поміркуйте, чому усі слова останнього стовпчика написані з великої літери? За що люди могли отримати такі імена?

б) пояснення значення слів:

Вправа «Доберіть пару». Робота в парі.

Завдання: прочитайте мовчки слова, що на картці, і їхні пояснення з дошки. Доберіть до кожного слова те тлумачення, яке, по-вашому, правильне. Поставте біля слова відповідну цифру.

зигзаг

нікчема

дивак

відкоша

знахарка

1Ламана лінія.

2.Людина з особливими звичками.

3.Людина, яка лікує замовляннями.

4.Людина, яка ні на що не здатна.

5.Відбиття нападу.

3.Читання казки комбінованим способом.

Вчитель → кращий учень → самостійно до кінця.

4.Перевірка первинного сприймання з елементами вибіркового читання.

- Де відбувалися події?

- Хто дійові особи казки?

- Прочитайте, де і коли народився Жевжик?

- Що дізналися про бабу Горобчиху?

- Як виглядав казковий хлопчик?

- Хто були його батьки?

- Причитайте, якої вдачі був Жевжик?

- Знайдіть пояснення імен жителів села. Як вони характеризують їх вдачі?

- Прочитайте опис тих, хто тероризував село?

- Чому диваківці не могли дати відсіч бандитам? Як вони самі це пояснюють?

- Причитайте, як Жевжик почав давати відкоша бандитам.

- Прочитайте опис втечі бандитів.

5. Хвилинка відпочинку.

Працювати перестали

І тепер ми дружно встали.

Руки – вгору, руки – вниз

І легесенько прогнись.

Покрутились, повертілись,

На хвилинку зупинились.

Пострибали, пострибали,

Всі ви Жевжиками стали.

Нахили ви всі зробили,

Щоб набратись сміливості і сили.

6.Вправи на розвиток швидкості читання.

а)Гра «Дочитай речення»

- Знайдіть і прочитайте речення записані на дошці.

«Він народився сонячного……..»

«Волосся у Жевжика було……..»

«Недарма село…….»

«Аж раптом…….»

«Жевжик тихцем……»

«Коли вороги…….»

«Побачивши таке…….»

«Відтоді, малюючи…..»

б) Гра «Відшукай порівняння»

- На що було схоже волосся у Жевжика? (Наче стигле жито.)

- Як воно стирчало? (Як голочки в їжака.)

- Які у нього були очі? (Сині-сині,мов небо цього безхмарного сонячного ранку.)

- Як Жевжик гойднувся на гілці? (Мов акробат у цирку.)

6.Визначення основної думки казки.

Вправа «Мікрофон».

- Які якості хлопчика допомогли йому впоратися з бандитами?

- Як його вчинок змінив диваківців?

- У яких словах виражена його головна думка? Прочитайте.

7. Створення «Асоціативного куща»

↑

← Як перемогти бандитів?→

↓

8. Вправа «Мозкова атака».

- Поміркуйте, що у творі казкове, а що нагадує життя?

- Порівняйте зміст казки і прислів'я, яке читали на початку уроку.

- Що у них спільного?

9.Хвилинка фантазії.

а) Гра «Признач ліки»

Завдання: придумайте назви ліків, що «Вилікують» бандитів, і вони стануть добрими людьми, і приноситимуть користь суспільству.

- Яку професію вони могли опанувати?

б) Гра «Назви професію»

- Яку користь суспільству приносять ці казкові герої?

· Мальвіна, яка навчає Буратіно;

· Лікар Айболить, який лікує;

· Дід, який вирощує ріпку.

У. Підсумок уроку .

- Чого вчить нас ця казка?

1.Гра «Улюблена якість».

Завдання: назвати свою улюблену якість.

2. Рефлексія.

- Чи сподобався вам сьогоднішній урок?

- Що найбільше запам'яталося?

УІ. Домашнє завдання.

с. 99-103 переказати казку, намалювати свій малюнок до казки (хто бажає),

4-рівень скласти розповідь «Де зник Жевжик?».

Автор:

Пишна Наталія Борисівна, вчитель біології, кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії»,

звання "вчитель-методист"

Назва навчального закладу:

Грузький навчально-виховний комплекс

Коротка анотація роботи:

Комбінований урок-вдосконалення з біології у 9 класі, побудований за методикою розвитку критичного мислення. Урок містить низку інтерактивних вправ, творчих завдань, передбачає індивідуальний, груповий, фронтальний підходи до навчання, диференціацію завдань, роботу з підручником, елементи самоосвіти, самооцінювання та взаємооцінювання. Під час уроку підтримується висока активність учнів, інтерес до предмету на фоні створення комфортних умов для роботи і позитивного настрою.

Назва роботи:

«Залози змішаної секреції. Узагальнення і систематизація знань з теми «Ендокринна регуляція функцій організму людини»

Очікуваний результат:

Учні:

Називають:

- залози зовнішньої, внутрішньої та змішаної секреції;

- місце розташування залоз внутрішньої секреції в організмі людини;

Характеризують:

- нейрогуморальну регуляцію фізіологічних функцій організму;

- гормони, принцип їх дії;

- вплив гормонів на процеси обміну в організмі;

- підшлункову та статеві залози, як залози змішаної секреції;

- роль ендокринної регуляції процесів життєдіяльності людини;

Пояснюють:

- обернений позитивний і негативний зв‘язки;

- порушення гормональної регуляції в організмі;

Застосовують знання:

- для профілактики йододефіциту та інших захворювань, пов’язаних з порушенням функцій залоз внутрішньої секреції.

ТЕМА: ЗАЛОЗИ ЗМІШАНОЇ СЕКРЕЦІЇ. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ З ТЕМИ «ЕНДОКРИННА РЕГУЛЯЦІЯ ФУНКЦІЙ ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ»

МЕТА:

навчити характеризувати залози змішаної секреції, узагальнити і систематизувати знання учнів з теми «Гуморальна регуляція функцій організму людини»;
Розвивати креативність, вміння критично мислити, виділяти головне, працювати з підручником, чітко формулювати власну думку, працювати в групі, індивідуально, оцінювати свою роботу та роботу товаришів;
Виховувати любов до себе, до інших, інтерес до предмету «Біологія».

ТИП УРОКУ: комбінований (за методикою розвитку критичного мислення).

ФОРМА УРОКУ: урок-вдосконалення.

ЗАВДАННЯ УРОКУ:

Освітні: виявити якість та рівень оволодіння знаннями та вміннями, отриманими на попередніх уроках з теми «Ендокринна регуляція функцій організму людини», узагальнити матеріал як систему знань.
Виховні: виховувати загальну культуру, естетичне сприйняття оточуючого світу; створити умови для реальної самооцінки учнів, реалізації їх як особистості.
Розвиваючі: розвивати просторове мислення, вміння класифікувати, виявляти зв’язки, формулювати висновки, розвивати комунікативні навички під час роботи в групах, розвивати пізнавальний інтерес, вміння пояснювати особливості залоз внутрішньої, зовнішньої та змішаної секреції; аналізувати, співставляти, порівнювати.

ОБЛАДНАННЯ: таблиця «Гуморальна регуляція функцій організму людини», картки, мультимедійний проектор, таймер, маркери, папір А2.

ХІД УРОКУ:

ВСТУПНА ЧАСТИНА. 3хв.

Психологічний тест. Вчитель пропонує дітям вибрати з різнокольорових кружечків той, який відповідає їхньому настрою, на своєму кружечку намалювати смайлик, або обличчя, яке б сьогодні піднімало йому настрій.
Релакс-хвилинка.

Зробіть глибокий вдих! Закрийте очі і повторюйте подумки за мною.
Я люблю весь світ, і світ любить мене.
Все, що я роблю на уроці, я роблю із задоволенням й переконанням, що ці знання принесуть мені користь.
Я дякую світові за моє прекрасне життя!

ВИКЛИК 7 хв.

Актуалізація, відтворення всього, що учень знає (десь щось чув, щось читав тощо) з даної теми. Дуже важливо, щоб учень на цій фазі сам визначав рівень своїх знань.
Активізація учня, напрямлена на свідомий, ґрунтовний та критичний підхід до розуміння нової інформації, активна участь у процесі навчання.
Формування особистого інтересу до теми з тим, щоб учень сам ставив собі мету навчання.

Індивідуальні завдання – робота біля дошки за картками з використанням поділу на кластери (смислові блоки) та ключових слів (для учнів середнього рівня).
1. учня.
Закінчи схему, знайди зайві слова:

Нейрогуморальна регуляція

функцій організму

Картки: нервова, гуморальна, ЦНС, залози, ендокринні, екзокринні, змішаної секреції, кровоносна, видільна.

2. Закінчи схему:

ЗАЛОЗИ

Картки: сальні, потові, слізні, молочні, слинні, печінка, підшлункова, яєчка, яєчники гіпофіз, епіфіз, щитоподібна, прищитоподібні, тимус, надниркові, нефрон, альвеоли.

Творче завдання:

Розгадування ребусів, які учні склали вдома. 3 хв.

Розшифрувати терміни, пояснити, що це таке і як це стосується нашої теми.

Мозкова атака - вправа «Зрозумій мене».

Учитель показує одному учневі терміни, написані на окремих аркушах. Завдання учневі: за 60 секунд пояснити якомога більше термінів класу, не називаючи заданих слів і спільнокореневих їм слів.

1 учень – 1 хвилина.

Гормони: тироксин, адреналін, вазопресин, кальцитонін, меланостимулюючий гормон, паратгормон, окситоцин, мелатонін.
Залози: щитоподібна, гіпофіз, надниркові залози, паращитоподібні залози, тимус, епіфіз.
Захворювання: кретинізм, базедова хвороба, гігантизм, цукровий діабет, вітіліго, карликовість, мікседема, ендемічний зоб.

(По закінченню кожен учень отримує список дітей класу для взаємооцінювання).

Оцінювання.
Перевірка роботи біля дошки: самоперевірка (слайд 2, 3) або взаємоперевірка. Схеми озвучити! 3 хв.
Підсумок. 1 хв.

РЕАЛІЗАЦІЯ (ОСМИСЛЕННЯ) 17хв.

Отримання нової інформації за умови постійної підтримки активності до навчання, інтересу до теми.
Осмислення нової інформації: задача вчителя – допомога в усвідомленні учнями власного розуміння матеріалу, сприйманні нового.
Співставлення нової інформації з власними знаннями.

1.Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Вчитель звертається до глосарію з ключовими словами, який був створений на початку вивчення теми.

Учні самостійно визначають тему уроку, терміни і поняття, які вони повинні засвоїти на уроці.

2. Фронтальна бесіда: 1 хв.

Отже, давайте повернемось до теми нашого уроку. («Залози змішаної секреції»).
Які ключові слова ми повинні засвоїти на цьому уроці? (підшлункова залоза, глюкагон, інсулін, цукровий діабет, яєчка, яєчники, тестостерон, прогестерон).
Пригадайте, які особливості залоз змішаної секреції? (вони виробляють не тільки гормони (внутрішня секреція), а й продукти зовнішньої секреції).

Об’єднання учнів у 2 групи.

Зі зворотного боку «смаликів» – номер групи, за якими учні об’єднуються в 2 групи.

Робота з підручником. 7 хв.

1) Кожна група отримує збільшену копію схеми, що є у підручнику.

Завдання: опрацювавши текст параграфа підручника, доповнити схему, яка є у підручнику, підготуватися до презентації, під час якої довести, що запропоновані вам залози виконують функції як зовнішньої, і внутрішньої секреції, підготувати 1-2 хибні твердження.

1 група – підшлункова залоза,

2 група – статеві залози.

2) Вправа «Чужа шпаргалка».

Обміняйтесь схемами, ознайомтесь зі змістом, незрозумілі моменти можна вияснити у консультанта з іншої групи або у підручнику, через 1 хв. необхідно презентувати опрацьований матеріал за чужою схемою.

3)Презентація за схемою іншої групи. 5 хв.

Взаємоопитування з використанням «хибних тверджень», самооцінювання в групах. 3 хв.
Підсумок.

РЕФЛЕКСІЯ (САМООЦІНКА), АБО РОЗДУМИ 18 хв.

Цілісне осмислення, узагальнення отриманої інформації; закріплення нових знань і активна перебудова уявлень у відповідності з новою інформацією.
Вироблення відповідного ставлення до матеріалу, що вивчається, виявлення ще незнаного – тем і проблем для подальшої роботи: активне переформулювання отриманої інформації сприяє формуванню особистого ставлення до нових знань.
Аналіз всього процесу вивчення матеріалу; обмін думками дає можливість розширити мовний простір і ознайомитись з іншими точками зору.

1. Слово вчителя.

Таким чином, сьогодні ми з вами закінчили вивчення ще однієї теми з біології людини («Ендокринна регуляція функцій організму людини»).

Пропоную пригадати деякі основні моменти:

2.Робота в парі з таблицею «Гуморальна регуляція функцій організму людини». 2 хв.

Два учня отримують липкі папірці жовтого і рожевого кольору. На жовтих – назви гормонів, на рожевих – захворювань, викликаних порушеннями роботи ендокринних залоз.

Завдання: Назвіть залози внутрішньої секреції, які ми з вами вивчили, біля кожної залози на таблиці приліпити відповідні жовті й рожеві папірці.

3. Творчі завдання учнів.

Предмети-асоціації. 3 хв.

Учні по черзі показують свої предмети-асоціації, а однокласники – повинні сказати, з роботою якої залози у них асоціюється цей предмет, назвати гормони, захворювання.

Наприклад, шишка – шишкоподібне тіло або епіфіз, гормон – мелатонін,

Виделка – вилочкова залоза або тимус, контролює вироблення Т-лімфоцитів,

Учень зображує диригента – гіпофіз, тому що ця залоза контролює роботу багатьох залоз внутрішньої секреції,

Молоко – лактація – контролюється гормоном окситоцином, який виробляється в гіпоталамусі, накопичується в задній долі гіпофізу.

4.Робота з презентацією. 4хв.

Слайд 4. (Акромегалія, гіпофіз)

Як називається захворювання людини, що зображена на слайді? З діяльністю якої ендокринної залози пов’язане це захворювання?

Слайд 5. (зображено – карликовість, відповідь – гігантизм).

Як називається захворювання, зумовлене надлишком гормону, за нестачі якого людина стає ось такою.

Слайд 6. (Мікседема).

Опишіть симптоми цього захворювання. Нестача якого гормону зумовлює його? Як воно називається? З діяльністю якої залози пов’язане?

Слайд 7. (Ендемічний зоб – йод – ламінарія, яблука, хурма, волоські горіхи, йодована сіль ).

Які продукти необхідно вживати в їжу, щоб забезпечити організм хімічним елементом, нестача якого може призвести до даного захворювання?

5.Підготовка до ДПА. 3 хв.

На початку вивчення теми учні отримали завдання вибрати зі збірника завдань до ДПА ті завдання, які стосуються даної теми.

Слайд 8-10. Завдання з ДПА.

6.Підсумок. 3хв.

Зробіть висновок щодо значення ендокринної регуляції функцій організму людини, використовуючи метод «Прес»:

Слайд 11. Метод «Прес»:

Я вважаю, що…
Тому, що…
Наприклад…
Отже, … таким чином….

7.Оцінювання. 2 хв.

8.Д/з: 1 хв.

§52, ІІ рівень – скласти по 4 тести

ІІІ – ІV рівень – підготувати по 2 завдання «Пентагон»

IV - + вибрати з ДПА запитання за темою «Гуморальна регуляція» з 15 по 30 варіанти. повт.§50-51.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ УЧИТЕЛЯ ПРО
ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОВЕДЕНОГО УРОКУ

Всі завдання, які учитель ставив перед уроком, було виконано, мети досягнуто. На уроці було створено комфортні умови для навчання шляхом застосування психологічного тесту, релакс-хвилинки. Учні проявили надзвичайну активність, інтерес до предмету, чому сприяли вправи «Зрозумій мене», «Чужа шпаргалка», «Хибні твердження», творчі завдання «Ребуси», «Предмети-асоціації», робота зі схемами, таблицею, презентацією. На уроці були використані індивідуальний, груповий, фронтальний підходи до навчання, диференціацію завдань, роботу з підручником, елементи самоосвіти, самооцінювання та взаємооцінювання. Розв’язуючи завдання ДПА, учні ще раз узагальнили та систематизували знання з теми «Ендокринна регуляція функцій організму людини», а коротко і чітко формулювати висновки учням допоміг метод «Прес». Учні засвоїли новий матеріал, систематизували і узагальнили вивчене на попередніх уроках.

Майстер-клас з української мови

для молодих спеціалістів, вчителів української мови та літератури

Підготувала:

Штилюк Наталя Миколаївна,

вчитель української мови та літератури,

спеціаліст вищої категорії,

звання «вчитель-методист»

Філія "Грузький навчально-виховний комплекс" опорного комунального навчального закладу "Софіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів"

Методична скарбничка