Людина, яка робить інших щасливими, не може сама бути нещасною.

Гельвецій, французький філософ XVIII ст.

Толерантність – це повага, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань.

Толерантність – це єдність у різноманітті, для громадян це, передусім, активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини.

Для того, щоб досягти успіху у власному житті, не витрачати сил на конфлікти, «побутові війни», кожному доцільно сформувати у собі толерантність як рису характеру. Для цього необхідно:

бути готовими до того, що всі люди різні – не кращі й гірші, а просто різні;

навчитися сприймати людей такими, якими вони є, не намагаючись змінити в них те, що нам не подобається;

цінувати в кожній людині особистість і поважати її думки, почуття, переконання незалежно від того, чи збігаються вони з нашими;

зберігати «власне обличчя», знайти себе і за будь-яких обставин залишатися собою.

                                                                                                                          Можна бути активним творцем свого життя,

а можна пливти за течією чужих планів і дій.

Кожний має право робити власний вибір.

Та все ж таки варто спробувати переконатись у власних можливостях,

спроможності організувати власне дозвілля,

показати громадськості, якою є молодь  села.

Подолавши інертність і байдужість,

усвідомивши відповідальність за власне життя,

можна зробити його набагато цікавішим і змістовнішим.